Нашу розмову з головою Рівненської ОДА Олексієм МУЛЯРЕНКОМ розпочала із запитання про дороги Рівненщини, чимало з яких вийшли із зими у жахливому стані.

Голова Рівненської ОДА Олексій Муляренко (у центрі) проінспектував будівництво дороги у селі Тараканів Дубенського району.

— У квітні ми презентували перелік автошляхів на Рівненщині, які ремонтуватимемо нинішнього року. Регіон  бере участь в експерименті, під час якого 50 відсотків усіх перевиконань від планових надходжень з Рівненської митниці залишатимуться в обласному бюджеті та спрямовуватимуться на ремонт доріг місцевого та національного значення. За рахунок цього, а також коштів державного бюджету плануємо залучити на дороги майже півмільярда гривень.
Збираємося відремонтувати трасу Городище—Рівне—Старокостянтинів, яка нещодавно отримала статус національного значення, дороги Рівне—Сарни, Рівне—Острог та інші. Приведемо до ладу й відрізки доріг до опорних шкіл у кожному районі області, щоб дітей безпечно довозили на навчання. Почнемо з відрізків доріг між селами Серники та Бір Зарічненського, Степангород і Красносілля Володимирецького районів, а також дороги від селища Рокитне до села Масевичі та чотирьох кілометрів шляху до села Кисоричі Рокитнівського району.
— Під час презентації переліку доріг, пригадую, ви робили наголос і на тому, щоб привести до ладу й дороги до туристичних об’єктів Рівненщини. Тож, схоже, область претендує на подальший розвиток туризму?
— Щодо першого запитання, то ви маєте рацію. Одним із перших цього року в нашій області ремонтують відрізок дороги в селі Тараканів Дубенського району. Ця дорога з’єднує між собою дві міжнародні траси М-06 (Київ—Чоп) та М-19 (Доманове—Ковель—Чернівці—Тереблече). Також ділянка є важливою для розвитку туризму на Рівненщині, бо веде до Тараканівського форту. Щороку об’єкт відвідують тисячі туристів, і тому дорога до нього має бути в хорошому стані, як, зрештою, і до інших туристичних об’єктів, яких в області чимало. Я особисто проконтролював перебіг будівництва згаданої та інших доріг, і надалі це робитиму: кожна гривня, виділена на дороги, має бути використана максимально ефективно. А з цього тижня починаємо ремонт відрізка дороги до перлини Полісся — Білого озера у Володимирецькому районі.
Щодо розвитку туризму, то у цій царині плани у нас справді амбітні. Бо маємо на території Рівненщини і Пересопницю, і місто храмів та старовинного монастиря Корець, і древній Острог, Дубно, Тараканівський форт, Тунель кохання і овіяні славою Козацькі могили у селі Пляшева Радивилівського району тощо. Тож розроблені цікаві туристичні маршрути для тих, хто хоче пізнати наш край, його історію, а також природу, долучаючись до зеленого туризму. Це може бути обнадійливим сигналом для розвитку середнього бізнесу, адже є потреба у добротних, комфортабельних готелях, ресторанах поліської кухні, організації дозвілля, на що розраховують туристи.
— Олексію Віталійовичу, нині активно обговорюється перспектива створення солідної об’єднаної територіальної громади з числа сільських рад навколо Рівного, так званого Великого Рівного. Наскільки реально втілити це?
— Така ідея справді виношується, розпочата дискусія щодо розширення меж обласного центру шляхом об’єднання міста Рівне з навколишніми сільськими радами. Ми хочемо зважити всі плюси і мінуси, щоб при об’єднанні врахувати інтереси всіх: і рівнян, і мешканців сіл сільрад, які виявлять бажання долучитися до проекту «Велике Рівне».
Для мене дуже важлива порада провідного фахівця з децентралізації в Україні директора Інституту розвитку територій Юрія Ганущака, який, побувавши в нашій області, назвав проект «Велике Рівне» перспективним. На його думку, від цього виграють усі — насамперед громада, яка проживає на цій території, а в майбутньому — вся область. Експерт вважає, що об’єднання навколо обласного центру треба робити якомога швидше, щоб дати можливість розвиватись Рівному. Юрій Ганущак переконував на прикладах Луцька і Житомира, які не мають змоги далі розвиватись, бо ці міста з усіх сторін вже «зажали» сільські територіальні громади. Рівне має шанс уникнути такої проблеми. Але я схиляюсь до того, що треба все ретельно зважити, врахувати інтереси всіх суб’єктів такого об’єднання.
— Передбачаю, що на реалізацію задуму щодо «Великого Рівного» чекає тернистий шлях. Чи не буде спротиву сільських голів, депутатів, які не захочуть пройти через чергові перевибори та й узагалі відчувати себе «молодшими» братами перед міською владою та депутатським корпусом Рівного?
— Розв’язати цю проблему має відповідний закон, який нині внесено до парламенту. Ним, наскільки мені відомо, передбачається таке об’єднання навколо міст без проведення виборів. Сільські голови отримуватимуть ту ж зарплату, матимуть статус старост, входитимуть до складу виконкому новоутвореної об’єднаної територіальної громади, відтак будуть безпосередніми учасниками всіх подій і рішень щодо функціонування ОТГ. Тож давайте дочекаємось прийняття цього закону.
— Але ж думка сільських громад стосовно об’єднання в територіальну громаду з умовною назвою «Велике Рівне», сподіваюсь, буде врахована?
— Звичайно ж.
— Олексію Віталійовичу, не можу обминути найболючішої бурштинової теми, яка вже набила оскомину за останні роки, але все одно залишається актуальною для Рівненщини та сусідніх областей, де є поклади «сонячного каміння». Адже бурштин як видобували, так і видобувають, боротьба за сфери впливу у цьому кримінальному бізнесі навіть закінчується стріляниною і загибеллю людей. Каральні заходи не дають бажаного ефекту. Що, на вашу думку, може вирішити цю проблему?
— Ви і самі знаєте: легалізація видобутку бурштину. Такий законопроект уже пройшов перше читання у парламенті, але остаточне його прийняття, схоже, через сильне лобіювання й фінансову зацікавленість окремих впливових осіб зволікається. Сподіваюсь, що народні депутати все-таки нарешті приймуть цей закон і знімуть соціальне напруження на Поліссі.
Мене дуже турбує й інша проблема, пов’язана з незаконним старательством: стан поліських лісів, вирви, які залишають після себе копачі бурштину. Легалізація видобутку могла б зняти цю проблему, бо видобувачі зобов’язані були б провести на територіях видобутку рекреаційні заходи.

Розмовляла Олександра ЮРКОВА.
Фото Тетяни ПАНАСЮК.

Рівне.