З початку року робітники сєверодонецького «Азоту» уже тричі виходили на акції протесту, вимагаючи запустити підприємство. Ситуація у трудовому колективі цього заводу-гіганта дуже складна.
Сьогодні не працюють кілька головних виробництв, закрито відділення ремонтно-механічного цеху та законсервовано технологічний ланцюжок з виробництва органічних продуктів. Чотири тисячі працівників підприємства вимушені на невизначений строк залишатися вдома з оплатою 2/3 від посадового окладу. А останніми місяцями вони не отримують і цих грошей.
— Щоб ви розуміли, виплачують по 6% від двох третин зарплати приблизно раз на місяць. Це лише двісті гривень на руки, — розповідає працівник цеху метанолу Семен Дерев’янко.
— А останній місяць нам не платять навіть ці відсотки, — доповнює Георгій Смушкевич. — Ми із дружиною у травні отримали 170 і 200 гривень. З нами живе дочка — мати-одиначка. Вона перебуває в декретній відпустці і одержує від держави допомогу на дитину — приблизно 830 гривень. Є ще дворічна внучка. Як прожити нашій родині на 370 гривень на місяць? Підприємство вже рік не перераховує внески ні до Пенсійного фонду, ні до Фонду соціального страхування, тож виробничий стаж нам не нараховується. Але ж багато хто із заводчан цього року має вийти на пенсію. Крім того, за договором з нашої зарплати утримували та відраховували кошти на оплату «комуналки». Ці платежі тепер теж нікуди не йдуть, і у зв’язку із цим ми втрачаємо субсидії. Адже вона призначається за нарахованою, а не фактично отриманою зарплатою. Останній раз я зміг оплатити комунальні послуги, коли отримав зарплату за грудень. Уявіть, які в мене борги. Намагалися достукатися до правління заводу та профспілки. Не чують...
— Чуємо і намагаємося допомогти, — пояснює голова профкому «Азоту» Валерій Черниш. — Уже два роки звертаємося в усі інстанції з приводу того, що хімічна галузь летить у прірву. Через Союз хіміків, Центральний комітет галузевої профспілки, народних депутатів ми зверталися до керівництва країни, до Луганської облдержадміністрації із проханням вплинути на зміни в законодавчому полі, щоб галузь працювала. Домовлялися і з аграріями України про спільну діяльність. Нічого не допомогло.
За словами Валерія Черниша, ситуація загострилася в останні два місяці. На початку березня на вході було знижено тиск газу, і якби не високий рівень кваліфікації апаратників, сталася б екологічна катастрофа. Одразу зупинилися всі підприємства, що входять до структури компанії OSTHEM, і Росія скористалася ситуацією, заполонивши український ринок мінеральних добрив своїм продуктом. За інформацією В. Черниша, 70% мінеральних добрив, які сьогодні завозяться в Україну, мають російське походження. І конкурувати із цією продукцією складно, а якщо точніше — неможливо: собівартість російського природного газу, необхідного для виробництва добрив, становить 75 доларів, а в нас — 315. Вітчизняну хімію може підтримати тільки дешевий природний газ.
— Це одна зі складових роботи «Азоту», — уточнює Валерій Черниш. — Друге — це електроенергія. Як відомо, у Луганській області її недостатньо, на енергетичному «острові» регіон перебуває вже три роки. Для підключення до Єдиних енергомереж України потрібен час. Наприклад, нову підстанцію в Кремінній планують здати тільки через рік. Якщо завод не запуститься сьогодні, до осені ми втратимо свою конкурентоспроможність.
Валерій Черниш запевняє, що за всі три роки, скільки завод стоїть, зарплата все-таки платилася, і профспілка жодного разу не дала своєї згоди на скорочення людей, хоча правління підприємства на цьому неодноразово наполягало. Сьогодні на підприємстві значиться 4,4 тисячі людей. За півроку втратили майже тисячу, але скорочення, запевняє Черниш, не передбачаються.
— Щойно запрацює підприємство — борги будуть погашені повністю протягом перших двох місяців, — переконує Валерій Черниш. — А підприємство запрацює. Незабаром повинні завезти привізний аміак і запустити виробництво селітри. Готується до пуску блок поділу повітря, цех азотної кислоти. Одне слово, щойно з’являються перші цистерни з аміаком — підприємство одразу починає працювати, буквально «з коліс». Але я наполягаю: перед тим, як починати працювати, треба починати гасити борги із заробітної плати. У правлінні обіцяють, що на початку наступного тижня заборгованість погашатиметься в розрахунку одного місяця. Для нас найголовніше: зарплата і робота.
Які перспективи? Керуюча компанія днями планує запустити чотири цехи, а це десь 30% виробництва. У ньому буде зайнято до 2,5—3 тисяч осіб. Щоб повністю запустити підприємство, потрібне безперебійне постачання електроенергією, яке раніше забезпечувала Луганська ТЕС.
Коментуючи ситуацію на «Азоті», голова Луганської обласної державної адміністрації — керівник обласної військово-цивільної адміністрації Юрій Гарбуз визнає, що «механізмів впливу на ситуацію довкола «Азоту» ми, на жаль, не маємо». Підприємство входить до складу холдингу OSTCHEM, який перебуває у приватній власності Дмитра Фірташа, тому керівник області закликав власника і менеджмент компанії виявити відповідальність перед працівниками «Азоту» і не допустити його закриття. Він відзначив також і необхідність протекціоністських заходів на високому державному рівні. «Такі заходи стимулюють внутрішній ринок і вітчизняне виробництво мінеральних добрив. А це тисячі робочих місць не тільки в Сєверодонецьку, а й по всій країні», — сказав він. Секретар Сєверодонецької міськради Ігор Бутков заявив, що проблеми «Азоту» боляче б’ють по фінансовому стану міста. У бюджет міста не надходять податкові відрахування, що може надалі призвести до серйозних проблем у Сєверодонецьку. «Не варто забувати, що на території «Азоту» утримується багато шкідливих і небезпечних речовин, що вимагають постійного контролю та нагляду. Інакше забруднення ґрунту та Сіверського Дінця можуть призвести до екологічної катастрофи», — попереджає народний депутат Сергій Шахов. Робітники «Азоту» вимагають від влади більш рішучих дій.
Поки верстався номер
Сєверодонецький «Азот» відновив випуск аміачної селітри. Разом із цехом виробництва аміачної, калієвої та натрієвої селітри відновив випуск продукції і цех виробництва азотної кислоти, що належить до одного технологічного ланцюжка з ним. У вересні підприємство планує виробити 34 тисячі тонн аміачної селітри.
Луганська область.
