Ще зовсім недавно чиновники різних рівнів і депутати всіляких рад гордо фотографувалися на тлі металевих тичок з голубим вогником дорогого російського газу. Здавалося, вже й хутори посадять на газову голку. А тих, хто смів подавати голос про опалення торфом, дровами, соломою, лозою, вважали відсталими людьми з позаминулого століття. Замовчуючи, що Європа якраз і бере курс на дедалі більшу заміну газу біологічним паливом.

 

Данці нас навчать

Не випадково маленька Данія навчає нині представників об’єднаних територіальних громад в Україні жити без газу. Саме Україно-данський енергетичний центр спільно з Державним агентством з енергоефективності та енерго-збереження України провів семінар у Чернігові (на знімку) — вже вп’яте у регіонах нашої держави. У тій-таки Данії виробництво теплової енергії з відновлюваних джерел становить 47 відсотків, тоді як в Україні —1,3.
Голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження Сергій Савчук запевнив представників місцевих громад та бізнесу, що проекти з відновлюваної енергетики — це стовідсоткове соціально-економічне зміцнення територіальних громад, активізація роботи малого і середнього бізнесу, створення нових робочих місць, збільшення надходжень до бюджетів. Долучення місцевих громад до розбудови ринку відновлюваних джерел енергії гарантує їм заробіток та економічний розвиток.
Скажімо, Корюківська ТЕС, щойно введена в експлуатацію, дала змогу перевести школи, дитсадки району на «зелену» енергію. Більше того, прикордонна Корюківка даватиме свій внесок енергії в загальну систему України. Як повідомив заступник голови Чернігівської обласної державної адміністрації Сергій Сергієнко, ще потужнішу ТЕС планують поставити в Семенівському районі. Для району, який має лише чотири бюджетоформуючі підприємства, — це надзвичайна подія і для працевлаштування місцевих жителів, і для енергетичної незалежності.
«Сьогодні Волинь шле на експорт у Польщу тріску з енергетичної верби, а звідти до нас іде вугілля. Думаю, що це неправильно» — наголосив голова Держенергоефективності Сергій Савчук.
Чернігівщина багата і лісами, і торфом. Навколо останнього роками точаться позиційні війни, про що не раз інформував «Голос України». Два підприємства галузі, що залишилися, працюють з надривом — київське керівництво то присилає керівників, які ладні були довести заводи до банкрутства, то не надає дозволів на розробку торф’яних полів... «Чернігівський торф уже використовується ТЕЦ, але не нашою», — зауважив Сергій Сергієнко і запевнив, що обласна адміністрація допомагатиме розвитку Смолинського та Ірванцівського підприємств «Чернігівторфу».

Тепло з димаря

«У Литві заборонено встановлювати великі котли без утилізації тепла диму», — інтригував член Біоенергетичної асоціації України Володимир Майстришин. Простіше кажучи, економна Європа вчить брати навіть із димарів тепло. І вже є в нас результати — у Борисполі утилізація тепла димових газів обігріває місто. Адже температура скидових димів котельні становить, як правило, не менш як 110 градусів.
До речі, Володимир Майстришин водночас переконував місцевих владців не віддавати комунальні ТЕЦ комерсантам: «Підприємець, і я в тому числі, будемо намагатися підняти тариф, що дорівнюватиме зменшенню споживачів та інвестиційним втратам». Натомість він доводить, що кожна міська управа здатна впоратися зі своїм майном з користю для містян. А підприємці мають заробляти на транспортуванні тепла.

Сонячні батареї — вже реальність

Уже навіть у селах, хоч і рідко, можна побачити на дахах сонячні батареї. Сергій Савчук запевнив, що держава вже сьогодні компенсує 35 відсотків їх вартості для індивідуальних господарств. А в Житомирській області місцева влада додає ще 20 відсотків. Тому кожного року кількість таких господарств зростає. Має 19 і Чернігівська область. Є сонячна батарея навіть на чернігівському католицькому костелі. Хоча, звісно, таке задоволення все-таки залишається дорогим.
...І останнє: на Чернігівщині, особливо в північних районах, багато земель, мало придатних для сільськогосподарських врожаїв. Але вирощування там енергетичної верби — правильний шлях для ефективного використання природних ресурсів.

Василь ЧЕПУРНИЙ.
Фото Світлани КОВАЛЕНКО.

Чернігів.

 

Біогазовий комплекс «Оріль-лідер» (Вінницька область): 100-відсоткова переробка курячого посліду із силосом сорго дає 10000 Гкал та заміщення природного газу для птахофабрики.

 

Ботієвська вітроелектростанція (Запорізька область) — найбільша в Європі, її потужність 200 МВт. Щороку в електромережу України дає 634 мільйони кВт.

 

Сонячна електростанція в Шаргороді (Вінницька область) — приблизно на 6 гектарах: скорочення шкідливих викидів в атмосферу — майже 10 тисяч тонн.

 

ДОВІДКОВО

Торік в Чернігівській області скорочено використання газу майже на 10 відсотків. Удалося залучити інвесторів, які працюють по всій області у проектах з використання замість газу альтернативних видів палива, насамперед відходів деревини, торфу. Зокрема, минулого року на 59 об’єктах проведено роботи з переведення котелень на використання альтернативних видів палива.