Учора у столиці відбулося одразу кілька мітингів і пікетів, спрямованих проти забудовників. Одна група вирушила зранку до будівлі Кабінету Міністрів. Ще один пікет відбувся біля Вищого адміністративного суду, де цього дня був розгляд чергового позову. Насправді будівельна лихоманка в Києві триває уже не один рік, а її наслідки стають дедалі плачевнішими — місто закубрюють висотками, не залишаючи простору ані для соціальної сфери, ані для зелених зон, не кажучи вже про перевантаження комунікацій, які в один звичайний день можуть просто не витримати. Тим часом жодні кримінальні провадження не зупиняють зухвалих забудовників.

Активісти, що зібралися біля будівлі Кабміну, озброїлися інформацією про всі скандальні забудови. Зокрема, зазначали такі адреси: вул. Бульварно-Кудрявська, 15а, 17, вул. Коперника, 7, вул. Горлівська, 212а, б, в, вул. Львівська, 15, вул. Мечникова, 11а, вул. Жилянська, 120б, вул. Ревуцького, 8, вул. Ревуцького, 40, вул. М. Бойчука, 20-22 тощо.
Та найкричущим, на їхню думку, є зведення цілого комплексу з торговельними та розважальними центрами і житловим кварталом на місці колишнього Сінного ринку. Цей об’єкт свого часу було передано ніби для реконструкції. Утім, згодом його знесли, а тепер тут має постати величезний комплекс, і це незважаючи на те, що територія належить до буферної зони «Софії Київської», а сам Сінний ринок являв собою пам’ятку архітектури.
Спілка архітекторів тим часом вказує аж на 11 порушень українського законодавства та міжнародних норм. Незаконним вважають і знесення будівлі Сінного ринку, яку визначено як цінний містобудівний об’єкт. Крім того, проектування об’єктів, розміщених у зоні охорони пам’яток історії та культури, повинно відбуватися тільки на конкурсних засадах, чого, на думку архітекторів, не зроблено. У Спілці архітекторів також зазначають, що проектна висота споруджуваного комплексу втричі перевищує допустимі норми, а щільність проживання — в 5—10 разів згідно з генеральним планом Києва від 2002 року. А ще, акцентують спеціалісти, будівництво такого масштабного комплексу завдасть непоправної шкоди «Софії Київській».
Саме ці меседжі й намагаються донести активісти до посадовців Кабінету Міністрів. Їх також обурює те, що запропоновані громадськими організаціями ініціативи з проведення незалежних експертиз щодо проблемних забудов, згідно з Постановою Кабміну від 3 листопада 2010 року № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики», поки що не знайшли відгуків серед чиновників. Навпаки, їх усіляко намагаються відсторонити від процесу законного врегулювання ситуації з хаотичною забудовою нашої столиці.
Складається враження, кажуть небайдужі кияни, що шляхи виходу із забудовної кризи ніхто навіть не намагається шукати. Адже ніхто не переймається й стратегічним планом розвитку Києва.
Тож громадські діячі та кияни вимагали здійснення заходів реагування на незаконні забудови та підтримки проекту зі створення незалежних громадських експертиз.
Інша група киян цього дня прийшла до Вищого адміністративного суду. Там тривав розгляд позову про визнання незаконним будівництва трьох 27-поверхових комерційних висоток на місці Київського обласного військового комісаріату, що у старовинному кварталі на вулиці Артема, 59.
Загалом ситуація кричуща фактично в кожному районі нашої столиці. Десятки відкритих кримінальних проваджень не зупиняють зухвалих дій забудовників, які вдаються до погроз і морального тиску на активістів. Одне слово, війна і скрута, в яку потрапили чимало українців, здається, лише посприяли столичним забудовникам. Посеред історичних районів постають дисонуючі висотки зі скла і бетону, а на околицях української столиці на старих комунікаціях, як гриби, «виростають» цілі міста. І ради цьому ніхто дати не може. Тож чи дослухаються до пікетувальників цього разу, стане зрозумілим за станом ведення будівельних робіт на проблемних об’єктах. А поки що вони тривають.

Марина КРИВДА.
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
Більше фото тут — www.golos.com.ua