Комітет з питань запобігання та протидії корупції заслухав інформацію голови Національного агентства з розшуку і повернення отриманих від корупційних злочинів активів (АРМА) Антона Янчука про початок роботи новоствореного агентства. Депутатів насамперед цікавило — чи вже є конфісковане майно корупціонерів і що з ним відбувається?

Голова Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції Єгор Соболєв і голова Національного агентства з розшуку і повернення отриманих від корупційних злочинів активів Антон Янчук.

Основними функціями агентства є розшук активів, які можуть бути арештовані у кримінальному провадженні, зберігання та управління арештованим майном та формування Єдиного державного реєстру арештованих активів. Нині, за словами А. Янчука, в управління агентства передано конфісковані активи (рухоме та нерухоме майно) лише одного корупціонера (кого саме — не сказав, бо агентство не є слідчим органом і не встановлює вину особи, це можуть робити лише правоохоронні органи та суд), а також уже надійшло десять звернень від правоохоронних органів щодо конфіскації активів. «У нас є більше 10 звернень від Генпрокуратури та НАБУ — щодо розшуку активів, — сказав Янчук. — Вони перебувають в опрацюванні».
Агентство розпочало діяльність з грудня 2016 року. За 10 місяців роботи виділено приміщення, сформовано штат з 52 осіб (гранична чисельність — 130 осіб), у штаті вже є авторизований оцінювач, запущено веб-сайт, підготовлено до підписання міжвідомчий наказ для обміну даними з усіма правоохоронними органами, відкрито депозитні рахунки в Ощадбанку. «Ми здатні виконувати базові ключові функції», — запевнив Янчук. Для добору кадрів було проведено 10 хвиль конкурсного добору. У конкурсі взяли участь понад 970 претендентів, конкурси на вакантні посади агентства ще тривають. Хоча пройти конкурс, як зауважив керівник агентства, досить складно — претенденти повинні вільно володіти декількома іноземними мовами, мати знання з фінансового, корпоративного, податкового права, обігу цінних паперів, володіти навичками розшукової роботи тощо. Зарплату пропонують високу. Бюджет агентства на 2017 рік становив майже 40 мільйонів гривень, з комп‘ютерною технікою допомогли міжнародні донори.
В управління агентства може бути передане майно, яке перевищує 640 тисяч гривень.
В АРМА, за словами його керівника, триває приєднання до державних реєстрів, зокрема Єдиного реєстру досудових розслідувань та інших баз даних. «Нам потрібна автоматизація процесу доступу до джерел інформації, її збору і аналізу і прямий доступ до реєстрів, також потрібні законодавчі зміни щодо спрощення доступу агентства до державних реєстрів. Підходимо впритул до обміну інформацією з НБУ», — сказав голова АРМА.
У 2018 році на сайті агентства планують запустити відкритий реєстр усього конфіскованого майна, яке передається в управління агентству. На це передбачені кошти у проекті Держбюджету-2018. Зараз визначаються з моделлю такого реєстру. «Від обраної моделі залежить архітектура системи, її вартість і тривалість її впровадження», — зауважив Янчук. На його думку, найкращою є модель, коли реєстр функціонує на базі інших інформаційних ресурсів, автоматично отримує від них інформацію, систематизує і робить її відкритою.
Депутати, зокрема, Сергій Лещенко, поцікавилися, чому конфісковані гроші Януковича було передано до держбюджету, а не в управління агентством. На це Антон Янчук відповів, що на той час агентство ще не діяло.
Наприкінці засідання голова комітету Єгор Соболєв зачитав лист від керівників силових відомств — комітет поцікавився, чи є факти, коли подання е-декларації зашкодило життю чи здоров’ю їх працівників. Керівники Міноборони та Головного управління розвідки, Держприкордонслужби, Держспецзв’язку не підтвердили негативних наслідків оприлюднення е-декларацій своїх співробітників у відкритому доступі. Однак у відповіді голови СБУ Василя Грицака, яку зачитав Соболєв, наведено факти трьох смертей —підрив автомобіля співробітника СБУ 31 березня у Маріуполі, у Києві 27 червня — загинув від закладеної вибухівки в авто співробітник Головного управління розвідки Міноборони Максим Шаповал, і того ж дня в Костянтинівському районі на Донеччині  загинув співробітник СБУ, і двоє його колег були поранені. «Зазначені події вказують на те, що принципи прозорості і відкритості, на яких ґрунтується антикорупційне законодавство України в частині порядку здійснення фінансового контролю потребують адаптації до сучасних умов гібридної війни та широкомасштабної антитерористичної операції», — йдеться у відповіді Голови СБУ В. Грицака.
Водночас, на думку Соболєва, ці смерті не можуть бути пов’язані з відкритістю е-декларацій. «Ми спеціально перевірили інформацію про те, чи були декларації загиблих у відкритому доступі, — зауважив Єгор Соболєв. — Згідно з законом і рішеннями НАЗК та суду їх декларації ніколи не були відкриті для суспільства».

Анна ШЕВЧЕНКО.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Більше фото тут — www.golos.com.ua