ПОЕТИЧНИМ РЯДКОМ
В сім’ї моїх друзів — любов і повага,
Яскравим взірцем може бути вона.
Палкі патріоти, сердець їх відвага
Мене надихає, мов ніжна весна.
І доля сама для всієї родини
Духовні скарби у дарунок несе.
Хай квітне сім’я ваша в лоні країни!
Вам миру бажаю я понад усе!
Любіть одне одного навіть сильніше,
Щоб дітям, онукам в любові рости.
Моліться за батька, який вам раніше
Дороги відкрив у широкі світи.
І матінка ваша — мов сонце у небі:
Вона зігріва благодатним теплом.
«Швидка допомога» — усім, хто в потребі.
До ніжок її припадіть ви чолом.
Вона наймудріша у цілому світі:
Їй цар Соломон цю перлину віддав!
«Нехай твоя стежка простелеться
з квітів!» —
Так палко й натхненно їй син побажав.
Красунечка донька синочків трьох має,
Пізнала сама материнську любов,
Тому свою неньку безмежно кохає —
Це очі її випромінюють знов.
Молодші онуки — такі янголята! —
Прожить без бабусі не можуть і день.
Дарунки готують до кожного свята
Та дружно співають для неї пісень.
А донечка сина, найстарша онука,
Привіти сердечні їй шле звідусіль.
Далися онуці мистецтво й наука,
Тому що бабуся доклала зусиль.
І зять, і невістка осяйно щасливі,
Бо пари такі їм Всевишній послав.
Невтомно працюють на батьківській ниві,
Щоб справа його в майбуття проросла.
Матусю-бабусю шануйте щомиті,
Віддячуйте подихом кожним своїм.
Усі воєдино навіки ви злиті!
Я вас закарбую у вірші моїм...
Така українська типова родина...
Вшануймо її! Хай за приклад буде.
У вічності плине духовна світлина
Усіх українських нам рідних сімей...
Тетяна КОМЛІК.
Київ.
