Роботи Олени ЖИВАГО (на знімку) привертають увагу своєю реалістичністю, об’ємністю та соковитістю кольорів. Її квіти — немов живі. Їх хочеться торкнутися, підібрати розсипані пелюстки і вдихнути аромат цієї краси. Букети Олени — своєрідний виклик сірості повсякдення. Майстриня немов закликає: дивіться, яка краса, радійте їй, позбавтесь поганого настрою! І настрій справді поліпшується, варто лише подивитися на ці ромашки, волошки і троянди. Як же пані Олена досягає такої реалістичності?
— Я все життя пропрацювала на пошті, була зайнята сім’єю, господарством, але коли вийшла на пенсію і у мене з’явився час, захотілося творити, — усміхається Олена. — Побачила в Інтернеті картини, загорілася, але засумнівалася, чи зможу зробити таке. Я ж не художник, малювати не вмію і вишиванням ніколи не займалася... Але подруга мене заохотила, і я спробувала.
Вийшло у Олени не одразу, але дуже хотілося зробити хоча б одну картину на тверду п’ятірку! Тому руки не опускала, а наполегливо опановувала техніку і навички вишивання стрічкою за майстер-класами в Інтернеті: фіксувала, як лягає стрічка-нитка, як поєднується зі своєю «напарницею», набуває реальної форми. Стало виходити, і дуже красиво, об’ємно — і це було найсильнішою мотивацією. Олена так захопилася вишиванням стрічкою, що не зважала на витрати. Стрічки, наприклад, коштують дорого — від 30 грн. за метр, а рулон і на тисячу гривень потягне. Плюс обов’язковий гобелен. Але людину, захоплену своєю справою, такі витрати не засмучують. Вона бачить сенс в іншому — в моральному задоволенні.
— Спочатку купую спеціальний гобелен із принтом, — розповідає майстриня. — І по контурах нанесеного малюнка починаю вишивати стрічкою. Це важко, скажу я вам, тому що гобелени бувають дуже цупкі. Щоб пробити їх голкою і протягнути стрічку, потрібні зусилля. Так я «малюю» квіти. Свої картини дарую друзям, іноді виконую замовлення, але тільки в тому разі, якщо людина мені не знайома. У такій техніці в нашому селищі Красноріченському працюю я одна. Щойно відремонтують приміщення клубу, даватиму майстер-класи. Охочі навчитися цього ремесла вже є.
Селище багате народними талантами. Сьогодні понад двадцять майстринь входять до Красноріченської філії Кремінської районної організації «Скарбниця талантів». Її керівник Світлана Волкова розповідає, що майстрині об’єдналися, аби зустрічатися й ділитися досвідом. Сама вона вишиває бісером, робить з нього прикраси. Щоправда, улюбленою справою доводиться займатися вночі, бо вдень увесь час забирає господарство — кури, індики, кролі, город. Але попри це жінка вже планує відвідати уроки майстерності від пані Олени.
Павло ВОРОНЦОВ.
Фото автора.
Луганська область.
