Зимові свята для українців мали особливе значення. Як ворожити на Катерину, що дозволялося парубкам на Андрія, як святкували Різдво?..
Відповідь на ці та багато інших запитань дає презентована днями книжка відомої тележурналістки Наталки ФІЦИЧ «Культ предків. Нетуристичні звичаї України», яка ввібрала в себе цілий рік роботи, понад 20 тисяч кілометрів доріг, 56 рецептів, 44 аудіо та відео...
Різдво на Буковині.
На початку про написання книги взагалі не йшлося. Планували зйомки документального циклу «Культ предків» (прем’єра відбулася цього року у День Незалежності на Прямому каналі). Але, як зізнається Наталка, під час експедицій було зібрано неймовірно багато матеріалу, і їй стало шкода того, що лишилися за кадром (адже із відзнятого в ефір потрапляє приблизно десята частина). І ось тоді виникла ідея записати свої враження про автентичні цікавинки — і вмістити їх в окрему книжку.
Наталку дуже підтримали рідні: чоловік Володимир Ар’єв і донечка Ярина терпляче чекали на повернення дружини та мами з далеких відряджень, котрі завжди припадали саме на свята. А мати — письменниця Зірка Мензатюк — прочитала записані історії і благословила доньку на написання її першої книжки.
Та найбільше Наталю підштовхнула... пустка в душі: вона важко переживала передчасну смерть батька — відомого співака, соліста Національної опери України Степана Фіцича. І проект «Культ предків» став пошуком особливих відповідей...
«Культ предків» охоплює річний обрядовий цикл звичаїв — від Масниці до Стрітення (з весни до кінця зими) — й акцентує увагу на найбільш давніх традиціях, що дійшли до наших днів. Деякі з них маловідомі, інші знані в усьому світі. Книжка складається із 34 розділів, кожен із яких присвячений окремому звичаю, і презентує майже всі етнографічні регіони України. Крім того, видання містить кулінарні рецепти давніх страв та різні додатки: легенди, перекази, прикмети, поради.
«Культ предків» — це спроба розповісти про старовинні звичаї у сучасній формі. Адже українські традиції — одні із найкраще збережених у Європі. Навіть попри намагання у радянську добу знищити їх або трансформувати, старовинні звичаї дійшли до наших днів. Але поступово вони відмирають, бо відходять у небуття їхні носії, або ж молодь заміщує старовинні обряди копіюванням західних (наприклад, весільних). Та найбільшої шкоди завдає відсутність інформації про унікальні звичаї. Причому в Україні є спеціальні заклади, які займаються дослідженням народних традицій, але про них знають лише спеціалісти. Звичаї ж зберігають люди. А щоб пишатися і зберігати — потрібно знати», — каже авторка книги.
Зйомки відбувалися у співпраці з відомим етнографом Олексієм Долею. Він — колишній заступник директора Музею народної архітектури та побуту у Пирогові, організатор ярмарків майстрів на багатьох фестивалях, у тому числі на «Країні мрій». У кожному епізоді документального циклу, як і розділі книжки, Наталка Фіцич та Олексій Доля вирушають у експедицію на пошуки старовинного звичаю, зустрічаються з людьми, дивляться, а іноді й самі беруть участь в обрядовому дійстві.
Видання має сучасний дизайн і містить QR-коди, які ведуть до різноманітних відео з піснями, звичаями, майстер-класами. Такий підхід може зацікавити старовинними звичаями найширшу аудиторію, зокрема молодь. Причому QR-коди у книжці, присвяченій культурі, в Україні використовуються уперше. Зрештою, краще не лише прочитати, а й побачити. А якщо за рецептом ще й прадавню страву приготувати, то можна відчути й на смак! Хоча б знамениті «панянкИ», що їх печуть хрещені мами своїм похресникам на Полтавщині (на знімку)...
Під час презентації теж пригощали. На превеликий жаль, це були поминальні пироги. Знаменитий етнограф, заслужений працівник культури, а в останні роки ще й активний волонтер Олексій Доля помер на початку грудня від тяжкої недуги... Він був безмежно закоханий у народне мистецтво і все своє життя присвятив вивченню фольклорного різнобарв’я рідної країни. Він, як ніхто, розумів, наскільки важливо знати минуле свого народу, частинкою якого ти є.
Юлія ПОТАПЕНКО.
Фото надані Наталкою ФІЦИЧ.
