Останніми днями увагу світової громадськості було прикуто до столиці Туреччини Анкари, де відбувався другий саміт Туреччина-Росія-Іран, на якому обговорювалося питання врегулювання сирійської кризи. Журналістів на переговори президентів не пустили. І їм довелося вдовольнитися інформацією, отриманою від Ердогана, Путіна й Роухані під час їхньої спільної прес-конференції. Ті дружно зазначили: «Ми провели консультації про подальші перспективи, визначили кроки, які необхідно започаткувати в Сирії».

Ердоган як хазяїн саміту першим відповідав на запитання численних представників світової преси. Він наголосив, що Туреччина виконала свої зобов’язання у питанні зниження напруженості в Сирії. І як доказ навів приклад з відкриттям у зоні деескалації в Ідлібі спостережного пункту. Ердоган ще раз привернув увагу до необхідності  всім країнам зважати на той факт, що територіальна цілісність Сирії залежить від однакового ставлення до всіх терористичних організацій. Він додав, що Туреччина як одна із країн, що ведуть найбільш ефективну боротьбу з «Ісламською державою», також провела операцію «Оливкова гілка» з визволення сирійської території від ще одного терористичного угруповання.
«Ми не тільки забезпечуємо безпеку, а й передаємо взяті нами під контроль території нашим сирійським братам — законним власникам», — сказав президент Туреччини. І додав, що Туреччина готова співпрацювати з російськими та іранськими друзями в Тель-Рифаті, і закликав міжнародну спільноту надати підтримку зусиллям, спрямованим на вирішення сирійської кризи політичним шляхом. Він особливо підкреслив: «Як країни-гаранти ми рішуче продовжимо добиватися цілей, не піддаючись на провокації і обминаючи пастки».
Президент Ірану Хасан Роухані відзначив роль Туреччини, Ірану й Росії в забезпеченні режиму припинення вогню в чотирьох зонах Сирії та зниженні напруженості. Він сказав, що сирійський народ зберігає великі надії на встановлення миру в країні за допомогою Туреччини, Ірану й Росії. І цей оптимізм вищий, ніж раніше. «Насамперед ми прагнемо до того, щоб усі країни брали до уваги територіальну цілісність, національний суверенітет і незалежність Сирії. Жодна країна не має права ухвалювати рішення щодо майбутнього Сирії. Сирійський народ сам зробить свій вибір і підготує конституцію».
Путін заявив, що завдяки співробітництву країн-гарантів — Туреччини, Росії й Ірану — в Сирії значно зменшилося насильство, а терористичні організації втратили контроль над багатьма регіонами країни. «Наша мета — повністю знищити тероризм», — наголосив Путін. Він дорікнув ООН за недостатній внесок у постконфліктне відновлення Сирії.
Учасники саміту закликали світове співтовариство посприяти відновленню інфраструктури Сирії і збереженню її історичної спадщини.
За підсумками саміту було ухвалено спільну декларацію. У ній підкреслюється прихильність суверенітету, незалежності, єдності і територіальній цілісності Сирії. А також висловлюється рішучість протистояти всім сепаратистським ініціативам, що зашкодили зміні обстановки в країні під приводом боротьби з тероризмом, які ставлять за мету послабити суверенітет і територіальну цілісність Сирії й загрожують національній безпеці сусідніх держав. У документі, підписаному лідерами Туреччини, Росії та Ірану, зазначається, що три країни спільними зусиллями продовжать ліквідацію всіх осіб і груп, пов’язаних з терористичними організаціями «Ісламська держава», Фронт Ан-Нусра, «Аль-Каїда». Лідери закликали всі сторони сирійського конфлікту уникати порушень режиму припинення вогню і дотримувати положень резолюції РБ ООН за №2401. У цьому документі відображено стратегічну спільну мету потрійної коаліції — знищення терористів і недопущення зміцнення США в цій частині Близького Сходу, але останнє не відбито в декларації.
Крім того, у кожної країни існують ще й тактичні завдання. При цьому в Путіна і Ердогана вони дуже різняться. Президент Росії прагне утримати при владі Башара Асада, з яким він разом бомбить і труїть хімічними речовинами помірну опозицію. Мета Путіна — «замочити» усіх і надовго закріпитися в цьому регіоні Середземного моря, щоб тримати його під своїм контролем. Не відомо, чи вдасться це йому зробити за іншого сирійському керівництва, а от Башар уже «прикормлений» Росією. Президент Туреччини виступає проти Асада, вважаючи його своїм ворогом, і всіляко підтримує сирійську опозицію, за допомогою якої сподівається змінити існуючий режим. І, звісно, повернути всіх сирійських біженців до своїх домівок. А Путін зацікавлений, щоб біженський потік продовжував заливати Європу й тримав її під напругою, щоб країни ЄС продовжували сваритися між собою через те, хто повинен прийняти більше, а хто менше непрошених гостей. Не відомо, чи обговорювалися ці різноспрямовані цілі в Анкарі...
Наступний саміт трьох лідерів намічено провести в Ірані. Це відображено в їхній спільній декларації.