Ця теза є акумульованим змістом цьогорічної двотижневої сесії Організації Об’єднаних Націй, яку традиційно у березні у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку організувала Комісія зі становища жінок. Темою 62-ї сесії стало питання досягнення гендерної рівності та розширення можливостей сільських жінок і дівчат. Про участь української урядової делегації у цьому міжнародному форумі йшлося 17 квітня на конференції у приміщенні Держкомтелерадіо.
Очолювала нашу делегацію віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе. На заході сесії ООН, присвяченому темі становища українських сільських жінок та дівчат, вона наголосила, що «в Україні такі жінки відіграють вирішальну роль у покращенні життя в сільській місцевості та зміцненні сільських громад». За статистикою, понад 7,5 мільйона українських жінок проживають у селі. І вони стикаються «зі структурною нерівністю та численними формами дискримінації, які перешкоджають реалізації їхніх прав». Зокрема, з обмеженим доступом до правосуддя, освіти, житла, розвитку навичок та можливостей навчання, а також до медичних послуг, що спричинює нерівну участь у політичному житті. До того ж сільські жінки в Україні порівняно із жінками, які мешкають у місті, більш вразливі щодо гендерно зумовленого насильства, яке здебільшого приховують.
Ще більш загострили проблему гендерної рівності в Україні події, пов’язані з російською воєнною агресією проти нашої держави. За чотири роки війни 1,6 мільйона осіб мають статус внутрішньо переміщених осіб, більшість з яких — жінки та діти. Вони становлять 60 відсотків тих, хто опинився за межею бідності, мають труднощі у доступі до медичних послуг, із працевлаштуванням.
Для розв’язання цих проблем уряд розробив Державну соціальну програму рівних прав та можливостей жінок і чоловіків до 2021 року, розповіла на сесії ООН заступниця міністра соціальної політики Наталя Федорович. Також протягом останніх років ухвалено низку законів і напрацьовано кілька законопроектів, спрямованих на покращення становища жінок та їхній захист від гендерної дискримінації. Зокрема, гендерну складову внесено до Національної стратегії скорочення бідності до 2025 року, затверджено Національний план дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» на період до 2020 року, Закон України «Про запобігання та боротьбу з насильством у сім’ї» тощо.
Також до складу української урядової делегації входили заступниця міністра соціальної політики з питань європейської інтеграції Олександра Чуркіна, голова Національної ради жінок України Людмила Порохняк-Гановська, директорка представництва Health Right в Україні Галина Скіпальська, екс-голова селищної ради села Гриців (Хмельниччина) Наталя Гнатюк, голова ВГО «Інтелектуальна Україна» Тетяна Струбчевська та представниця ВГО Центр «Розвиток демократії» Марія Дмітрієва. Їхні виступи на сесії ООН базувалися на практичному досвіді організацій, які вони представляють, з подолання гендерної дискримінації жінок в Україні.
Головні висновки громадських активісток солідарні й полягають у тому, що уряд повинен послідовно провадити політику дотримання гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок загалом і мешканок сіл зокрема, враховуючи рекомендації та напрацювання міжнародної спільноти з цих проблем. Тим паче вони є актуальними для України з огляду на процес загальнонаціонального реформування у 18 секторах, багато з яких безпосередньо впливають на сільські громади. Досягнення задекларованого всеосяжного та сталого розвитку країни можливе лише за умови розвитку та впевненості у своєму майбутньому кожної особистості.
Лариса ГОНЧАРЕНКО.
