Євгеній ГАЙ (боєць батальйону, доброволець, Черкаси):

Що для мене незалежність? Я інколи сам собі ставлю це запитання. Воно об’ємне і коротке водночас. Можливо, це пам’ять про тих, хто виборював свободу нашої держави як зі зброєю в руках, так і без неї. Це той день, коли відчуваєш усенародну радість єднання країни від сходу до заходу, від півночі до півдня. Можливо, це боротьба із зовнішніми проблемами разом, усією громадою. Це намагання триматися купи, коли нас роз’єднують і сіють розбрат. Водночас віра в усіх нас, у те, що одні борються на сході за Україну, а решта працюють удома для держави, для перемоги. Можливо, усвідомлення того, що ми воюємо зі зброєю в руках, щоб не пустити ворога далі, а вдома в цей час лунає музика і концерти, сміх і веселощі. Так і має бути, бо саме задля цього ми й боронимо країну. Це й можливість навчати дітей українською мовою, виховувати малих патріотів нашої неньки, щоб вони не знали, як відрізнити гармати від мінометів за звуком. Це віра в Нашу Перемогу. Віра в те, що нашим громадянам не доведеться виїжджати за кордон на заробітки. Віра, Сила і Праця задля самих себе, задля рідних, задля всіх українців.