Президент України Петро Порошенко, Голова Верховної Ради Андрій Парубій (на знімку), Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман узяли участь у ХІІІ нараді керівників закордонних дипломатичних установ України.

 

За міжнародну солідарність треба боротися

Президент зауважив, що напередодні нинішньої наради разом з українськими дипломатами побував на Донбасі, в Авдіївці, і це стало одним із найяскравіших моментів усіх тринадцяти нарад керівників закордонних дипломатичних установ.
Останні 4,5 року, за його словами, були непростими, але нині настає один з найбільш критичних періодів — демократичний світ вступає у новий виборчий цикл. Вибори відбудуться в США в листопаді, оновлення євроінституцій — в 2019 році, наближається виборча кампанія і в Україні.
За його словами, символічно, що уже доброю традицією стало відзначення Дня Незалежності у колі щирих друзів і надійних союзників України. «Я не можу уявити кращого доказу солідарності з Україною, як присутність прапорів наших партнерів на параді в Києві з нагоди Дня Незалежності. Адже Росія боїться сильної України, яку підтримують віддані союзники», — сказав Президент.
Водночас він наголосив, що Крим і частину Донбасу ми прагнемо повернути політико-дипломатичним шляхом. «Адже Мінські домовленості вже принесли користь Україні — нам вдалося не лише зупинити активну фазу російського наступу, а й домогтися санкційного тиску на Москву з огляду на їх систематичне невиконання — невиконання Мінських домовленостей. Крім того, нам вдалося виграти час для розбудови армії. Бачите, яку ми пройшли відстань для зміцнення нашої обороноздатності», — додав глава держави.
«Наша з вами поїздка на Донбас — це також чіткий сигнал для українців на окупованих територіях, що ми не припинимо за них боротьбу, що їх пам’ятають», — також зазначив Петро Порошенко.
За словами Петра Порошенка, той, хто думає, що кожна країна, яка стала об’єктом агресії, має автоматичну підтримку всього світу, глибоко помиляється. «За міжнародну підтримку та солідарність треба боротися. Боротися в кожній окремій країні», — наголосив він.
Він зауважив, що мало хто знає всі деталі сотень його зустрічей і ще більшої кількості телефонних розмов, результатом яких, так само як і результатом нашої спільної роботи, є нинішня надпотужна міжнародна підтримка.
Петро Порошенко зауважив, що, брутально порушивши Будапештський меморандум, Росія своїми діями не лише розтоптала фундаментальні принципи міжнародного права, а й підірвала основи режиму нерозповсюдження. «Сьогодні всі вимушені визнати неефективність Будапештського меморандуму, але ми маємо боротися за відновлення міжнародного права», — сказав Президент.
Петро Порошенко особливо наголосив, що доля політичних бранців, які досі утримуються у російських тюрмах, як і заручників, які утримуються на окупованих територіях, як і політичних в’язнів у Криму, є болісним нагадуванням того, наскільки глибоке провалля між «русским миром» та тією Європою, до якої прагне Україна. «Саме життя підказує нам правильний шлях», — резюмував він.
«Ми вистояли. І сьогодні, як ніколи раніше, ми з вами є незалежними — як політично, так і економічно — від впливу і тиску Росії», — наголосив глава держави.

Парламент закріпить курс на вступ до НАТО та ЄС до кінця нинішнього скликання

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, виступаючи на ХІІІ нараді керівників закордонних дипломатичних установ України, висловив упевненість, що парламент закріпить курс України на вступ до НАТО та ЄС до кінця нинішнього скликання.
Андрій Парубій переконаний, що зміни до Конституції України в частині закріплення євроатлантичних та євроінтеграційних прагнень країни реально внести до завершення нинішньої каденції парламенту. «Я впевнений, що цю ідею необхідно реалізовувати, і я вірю, що ми зможемо її реалізувати до завершення цієї каденції», — сказав політик, зазначивши, що «коли це питання буде поставлено на відкрите голосування, коли кожен стежитиме за кожним депутатом, за кожним голосом — ніхто не посміє не проголосувати за цю ідею».
Голова Верховної Ради наголосив, що для України ключовим напрямом є саме євроатлантичний, зокрема вступ країни до НАТО та Євросоюзу.
Андрій Парубій нагадав, що 100 років тому Україна втратила незалежність з трьох причин: відсутності єдності, слабкості армії, відсутності міжнародної підтримки. «Не донесли світу потреби існування Української держави», — сказав він і нагадав, що під час Паризької мирної конференції (18 січня 1919 — 21 січня 1920) не було узгодженості у діях двох українських делегацій. За його словами, непоінформованість міжнародної спільноти і відсутність підтримки призвели до поразки і втрати державності.
Одним із ключових завдань української дипломатії політик назвав необхідність донести світу важливість боротьби України і важливість української державності. А. Парубій подякував кожному з представників дипломатичного корпусу за те, що вони на своєму місці доносять засобами дипломатії цю інформацію в країнах перебування. «Під час Майдану я наполягав на створенні антипутінської коаліції, і саме завдяки вам весь цивілізований світ об’єднався на підтримку незалежності України», — сказав він і додав, що «весь цивілізований світ сприймає продовження санкцій як обов’язкову норму». «Санкції продовжено, і за тим стоїть кропітка щоденна робота дипломатії, яка проявила себе на рівні з українськими воїнами, які на сході України захищають незалежність», — наголосив він і зазначив, що «військовий і дипломатичний фронти — це два фронти обстоювання української державності».
Наголошуючи на важливості отримання летальної зброї, А. Парубій зазначив, що це є результатом роботи і дипломатів: «Ключовий напрям для України — євроатлантичний. І власне в тому напрямі вам доводиться найбільше працювати, але ми маємо дуже вагомі і значні результати. «Джавеліни» — це не просто тип озброєння, це символ підтримки України».
Голова Верховної Ради наголосив, що зовнішньополітичні відносини мають будуватися на інтересах Української держави. У цьому контексті він зазначив, що необхідно правильно розставляти акценти — свідченням цього є лист, підписаний країнами проти здійснення проекту «Північний потік-2». «Це елемент глобальної агресії в економічній і політичній сфері. Я мав розмову з конгресменами США з приводу підготовки рішень про санкції проти компаній, які долучені до реалізації цього проекту», — розповів він і висловив упевненість, що в усіх країнах, особливо дотичних до цього проекту, необхідно об’єднати і скоординувати зусилля, аби зупинити «Північний потік-2».
На переконання А. Парубія, вся парламентська дипломатія має діяти у цьому напрямі: «На сьогодні це має бути наша спільна відповідь — і України, і нашого регіону, і усього вільного світу — проти однієї з дуже агресивних спроб Путіна побудувати механізм політичного й енергетичного впливу як на Європу, так і на весь Євроатлантичний простір».
Голова парламенту наголосив, що «вкрай важливо знаходити ключові точки дотику для того, аби у резолюціях, які приймає Верховна Рада України, у наших законах, у наших рішеннях орієнтуватись на ті потреби, які відчувають посли у своїх країнах». «Нам дуже важлива комунікація між собою для вироблення спільної державної стратегії, особливо у виборчий рік, коли політичні емоції розноситимуть певні політичні сили на виборчі перегони, а не на думку про головне — про державу», — зазначив він.
А. Парубій упевнений, що українські дипломати, як український дипломатичний фронт, будуть на передовій зміцнення та утвердження українського інтересу й Української держави. «Впевнений, що ми змогли пройти найважчі роки нашої історії, найбільші випробування, які лягли на нас. Я впевнений, що ми і надалі пліч-о-пліч зможемо утверджувати Українську державу», — наголосив Голова Верховної Ради.

Дипломатам необхідно мобілізуватися, враховуючи кількість викликів

Зв’язок між урядом, Міністерством закордонних справ та дипломатичними відомствами має посилюватися, аби не тільки розуміти загальнодержавні процеси, а й брати в них участь — у тому числі через промоцію країни і підтримку товаровиробників як основи економічного зростання. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. Глава уряду наголосив, що такі великі наради проводяться доволі рідко — раз на два роки. А потрібно зустрічатися частіше — не рідше ніж раз на рік у широкому колі, а також на рівні секторальної взаємодії — з профільними міністерствами.
Українським дипломатам необхідно мобілізуватися, враховуючи збільшення кількості викликів, які нині постають перед Україною як всередині країни, так і ззовні. Про це заявила віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Вона акцентувала увагу на тому, що інтеграція з ЄС та НАТО повинна бути винесена за межі політичних протистоянь, особливо враховуючи виборчий період, що наближається, а також маніпуляції та провокації проросійських сил. Віце-прем’єр-міністр наголосила, що курс на європейську та євроатлантичну інтеграцію країни базується на консенсусі в суспільстві та має бути закріплений, за ініціативою Президента України, у Конституції України. «Голосування в парламенті за ці зміни стане своєрідним тестом, який покаже справжні наміри політичних сил», — додала Іванна Климпуш-Цинцадзе.

 

Під час наради.

 

Пізніше міністр закордонних справ Павло Клімкін роз’яснив, що Україна офіційно повідомить Росію про бажання розірвати укладений Договір про дружбу, співробітництво і партнерство до 30 вересня. «Так, ми зіткнулися з деякими юридичними питаннями, але загалом цілком зрозуміло, що не може бути жодного договору про дружбу і співробітництво з Росією», — сказав він «Українським новинам».
Документ, підписаний 31 травня 1997 року, набув чинності у квітні 1999 року. Згідно з умовами, термін дії договору продовжується автоматично щодесять років, якщо за шість місяців одна зі сторін не повідомить про намір його розірвати.
У Москві вже відреагували на заяву Порошенка. Голова комітету Держдуми у справах СНД, євразійської інтеграції і зв’язків зі співвітчизниками Леонід Калашніков вважає, що «наслідків жодних особливих фактично не буде. З іншого боку, у Росії не буде морально-політичних зобов’язань здійснювати ті чи інші угоди», цитують «Известия».

Прес-служба апарату Верховної Ради України.
Фото Олександра КЛИМЕНКА. 
Більше фото тут - www.golos.com.ua