Суми завжди були зразком оригінального розв’язання архітектурних проблем, взірцем стратегічного містобудівного мислення. На жаль, цей період генерального планування, фахового підходу до забудови вільних територій поступово відійшов у минуле. Натомість маємо дедалі частіші випадки нехтування елементарними правилами та нормами, егоїзму приватних забудовників та підміни професійного підходу політичною доцільністю.

Микола Ільченко.

Фото Євгена Даниленка.

Питання, на яких розуміються лише вузькопрофільні спеціалісти, виносять на розгляд зібрань «активістів», де складні містобудівні рішення приймають більшістю голосів людей, котрі часто не мають навіть вищої освіти. Мабуть, ці проблеми зараз характерні для всієї України, але я детально зупинюсь на прикладі міста Суми.

Насамперед йдеться про долю нового мікрорайону Еспланада. Це поки що вільна від забудови територія, яка розташована між вулицями Івана Сірка і Харківською та проспектом М. Лушпи і виходить до берега Псла. Згідно із Генеральним планом розвитку і забудови міста, ця ділянка площею близько 16 га має стати архітектурно-композиційним і культурно-громадським центром не лише лівобережжя, а й усього міста. Унікальні ландшафтні особливості дають можливість це зробити, бо земля лежить уздовж правого берега річки, яка ділить Суми на дві практично рівні частини.

Проект забудови Еспланади був розроблений відомими архітекторами і науковцями, а детальний план розглянутий і схвалений як профільними організаціями, так і населенням та депутатами всіх рівнів від м. Суми. Тобто, повністю відбулась передбачена законом процедура, після чого архітектурно-планувальна, об’ємно-просторова та функціонально-економічна структура «Еспланади» як основного елемента центру міста не підлягає додатковому розгляду громадами прилеглих мікрорайонів.

Незважаючи на це, в низці місцевих ЗМІ з’являються проплачені повідомлення про консультативне опитування мешканців кількох вулиць (які, до речі, навіть не проживають на Еспланаді) щодо їхнього бачення долі нового мікрорайону.

Важливо зазначити, що в прилеглих до Еспланади мікрорайонах, окрім житла, було запроектовано, як того вимагають норми, будівництво шкіл, дитсадків та інших обслуговуючих об’єктів. Але теперішні місцеві керівники й забудовники, за потурання головних архітекторів Сум та містобудівної ради, грубо порушували містобудівну документацію. Як результат — замість дитсадків з’явились житлові багатоповерхівки з квартирами на продаж.

Постраждала і сама Еспланада. Майданчик між адміністративним будинком Зарічного району і супермаркетом «Лавина» мав бути завершенням архітектурно-будівельного комплексу з виходом на озеро Чеха, своєрідною «родзинкою», обрамленою парковою зоною. Однак несподівано для нас тут з’явились три банальні багатоповерхівки, які назавжди відрізали вихід Еспланади до водойми. Повне ігнорування містобудівної документації, яке знищує перспективу розвитку міста, нівелює його екзотичні особливості, здійснюється під гаслом «гроші не пахнуть».

Незважаючи на хижацьке захоплення окремих земельних ділянок як у межах Еспланади, так і на сусідніх територіях, архітектор Олександр Біленко все ж знайшов вихід із ситуації, в яку місто загнали деякі ділки. Він розробив детальний план розвитку і забудови мікрорайону як єдиного цілого, враховуючи наявні втрати та ситуаційні зміни. Творчий колектив на залишках землі не лише відтворив головний задум авторів попереднього проекту Еспланади, а й навіть покращив його введенням силуетних та просторових компонентів, враховуючи нові технології у будівництві. Це дасть змогу забезпечити більш сучасне виконання функцій складовими єдиної композиції — зокрема, відокремити дворові території та реалізувати інші задуми.

Завдяки зусиллям талановитих членів творчого колективу вдалося зберегти більшу частину «Еспланади», не порушуючи філософії формотворення простору. Натхнення в роботі розробники проекту взяли з бездоганного архітектурного спадку таких видатних зодчих сучасності, як Віктор Єлізаров, Микола Уллас та Сергій Райтман. Втілена також у життя мрія багатьох сумських фахівців, котрі колись задумували Еспланаду.

Плідна робота із громадськістю зняла практично всі питання — аж до створення багатьох додаткових місць у дитсадках і будівництва спортивних майданчиків. Абсолютна більшість сумчан із надією чекає на оновлення міста, насамперед — його центральної частини із домінантою Еспланади як об’єднуючого елемента пішохідної зони.

Але чи можемо ми сказати людям, що робота вже вийшла на фінішну пряму — точніше, перейшла в фазу практичної реалізації? На жаль, святкувати перемогу ще рано. Як з’ясувалося, у Сумах чимало прихильників не сучасного європейського міста, а «повітового містечка». Багато хто з них зараз має реальний вплив на владу, котра намагається не втручатись у процес, а спостерігати за ним збоку. Таких людей, байдужих до перспектив розвитку обласного центру, також чимало серед депутатів міськради. Вони не приховують планів або побудувати на території Еспланади котеджі, або посадити в себе під вікнами сквер — «щоб було де смажити шашлики». Тому справжнім патріотам міста заспокоюватися не можна!

На моє глибоке переконання, проблем, схожих на нашу, в Україні нагромадилось вже так багато, що прийшла пора починати їх розв’язувати на загальнодержавному рівні. Впевнений, що мене підтримає в цьому чимало колег.

Микола ІЛЬЧЕНКО, головний архітектор м. Суми і Сумської області у 1967—1995 рр., лауреат премії Ради Міністрів СРСР 1990 року.