У відомому творі Ільфа і Петрова один з героїв пояснював: якщо увечері гроші, то зранку стільці, зранку гроші — ввечері стільці. І аж ніяк не навпаки. Приблизно так працює й Міжнародний валютний фонд з Україною, вимагаючи спочатку виконати вимоги, а потім обіцяє виділити транш. Проте, схоже, Києву дуже хотілося б навпаки. Можливо, через це місія Фонду 19 вересня покинула українську столицю без жодних конкретних заяв.
За цей час «Голос України» не раз цитував очільників провідних фінансових інституцій країни, які говорили про необхідність продовження співпраці з Фондом. Зокрема, голова Нацбанку Яків Смолій неодноразово називав продовження програми розширеного фінансування (EFF) запорукою фінансової стабільності держави. Та й сама влада (зокрема, вустами Президента) не раз підтверджувала, що зміни, яких від нас вимагають, насамперед потрібні Україні, а не МВФ.
Тож днями з’ясувалося, які саме блоки питань між Україною та МВФ залишилися невирішеними. За інформацією «Економічної правди», одним з основних, як і раніше, залишається питання ціни на газ. Як стверджують джерела видання з боку української переговорної команди, з кредитором вдалося домовитися про таке: до 15 жовтня уряд має схвалити рішення про підвищення ціни на газ на 23% від поточної ціни. Загалом, як зазначалося раніше, позиція МВФ щодо ціни на газ була жорсткою. Ще одне важливе питання — збалансований бюджет.
А ось нова програма співпраці з Фондом (термін дії EFF завершиться 2019 року) може містити ще дві болючі вимоги — провести черговий етап реформи Державної фіскальної служби та посилити боротьбу з корупцією, а саме — перерозподілити функції перевірки електронних декларацій між антикорупційними органами на користь НАБУ.