ЧЕРНІГІВ:
Тепер уже чітко розумію, що з «Укрпоштою» на селі, куди приїхали пріснопам’ятні автомобілі замість місцевої поштарки, покінчено.
А царина життя, яка тривалий час значилась серед авторитетних (було, навіть креативні однострої носили листоноші!), віднедавна нахабно розтоптана «рєхварматарамі».
Сьогодні у рідному селі пішов до крамниці купити хліба, а там ще й мамину газету «Гарт» продавчиня подала зі столу у торговельній залі. Пояснила, що завезли кому не встигли рознести. Мовляв, нехай забирають покупці, як по хліб прийдуть.
Дивує позиція всіх ВЛАД!? Адже чітко знаю, що там, де всілякі голови, від області до місцевого рівня, мають силу й авторитет, подібний абсурд існувати б не міг.
Ганьба всім, хто допустив цю гидоту, хто терпить її і хто не перекриває подальшу ходу негідникам. Уявляю, що буде з пенсіями! Як функціонуватиме «рєхвармація» пошти взимку. Хоча вони знають, що роблять. Головне — знищити напрацьовану систему, яку, як би комусь не хотілось, але замінити нема чим! Та й чи потрібно змінювати? Одне слово, яким це дурнем треба жити на землі, щоб намалювати у своїй свідомості картинку, як 70—90-річні мої земляки йтимуть один-три кілометри до поштової дорогої «тачки»!?
Ось так і лежатимуть місяцями газети... у магазині. Хоча, як мені кажуть селяни, передплачувати на наступний рік, за такого розкладу, стане хіба що наївний чи стомлений життям ентузіаст.
Ось і приніс я своїй матері — 90-літній вчительці — напередодні її професійного свята щедрий подарунок від шановної «Укрпошти» — передплачене видання з затримкою на 9 днів. Успіхів вам, друзі!
Фото автора.
