Другий рік поспіль уряд хвалиться дотриманням графіка підготовки, подачі та ухвалення бюджету.
Звичка правильна. Однак швидкість — не завжди супутник якості.
А якщо йдеться про фінансовий план життя країни на рік, у якому відбудуться президентські та парламентські вибори, виважений підхід до формування та аналізу бюджету має бути дотриманим стосовно кожного рядка доходів та видатків.
Утім, надмірна чесність і виваженість у бюджетному плануванні — перепона на шляху до піар-перемог уряду.
Ось лише декілька фальшивих «перемог», які розбиваються об реальні показники:
l Прем’єр-міністр Володимир Гройсман другий рік поспіль каже, що сукупний центральний і місцеві бюджети перевищують трильйон гривень, а наступного року зростання дохідної частини бюджету відбудеться на 9,9% порівняно з 2018-м. Це міф. Бо насправді таким вражаючим бюджет видається лише у гривневому еквіваленті, а дохідну частину візуально збільшує інфляція і девальвація національної валюти.
l Українцям кажуть, що пенсії, які зросли цього року, зростатимуть і наступного. Так, вони збільшаться на незначні суми, які не будуть відчутними через інфляцію. Проте через такі передвиборні підвищення уряд пішов на збільшення дефіциту Пенсійного фонду на 27 мільярдів гривень, хоча ще рік тому прем’єр переконував, що дефіцит не зростатиме як мінімум три роки.
l Урядовці кажуть, що велика і мала приватизація державних підприємств надасть нові можливості для ефективного розвитку державних підприємств і суттєво поповнить бюджет. Насправді реальність інша: у бюджеті-2018 запланували 21,3 млрд грн надходжень від приватизації, проте за січень—серпень надійшло всього 75,2 млн грн. 
Аби бюджет-2019 «зазвучав» дванадцятьма нулями, потрібно 34 мільярди доларів. Саме стільки становить бюджет України в доларовому еквіваленті за курсом, закладеним у бюджет (29,4 грн/дол.).
Купівельну спроможність гривні влада традиційно перебільшує: у 2018 році Кабмін заклав до бюджету показник інфляції 9%. Наразі він становить 11,7. Якою по факту буде інфляція 2019-го, сказати важко, але, судячи з того, що Кабмін закладає 9,9%, очікується її підвищення.
Основну ставку в 2019 році уряд робить на ПДВ на ввезені в Україну товари — заплановано, що цей податок поповнить бюджет на 339 млрд грн. Простими словами, замість розвитку економіки та збільшення експорту влада пропонує збільшувати імпортозалежність. Дохідна частина цьогорічного бюджету, до речі, теж базується саме на податку на ввезені в Україну товари — це третина доходів.
Наслідки не забарились: негативне сальдо торговельного балансу вже зараз становить понад 
2 млрд доларів, а обсяг імпорту-2018 має збільшитись на 9,1%.
Національний виробник урядовців теж не цікавить. Це яскраво демонструє збільшення акцизів на вироблені в Україні товари на 14,5% (до 89,4 млрд гривень).
Традиційно більше уваги прикуто до витрат.
Видатки, сформовані владою на виборчий рік, демонструють: влада впевнено готується до виборів. Збільшується фінансування МВС, ГПУ та СБУ.
Закладена минулого року сума видатків на МВС була найбільшою за всю історію України, але уряд б’є власні рекорди і в 2019-му закладає ще на 25% більше.
Збільшується фінансування підрозділів Нацгвардії, які охороняють спокій Банкової та урядового кварталу. Не секрет, що вже сьогодні нацгвардійці екіпіровані краще, аніж військові, які боронять державу на передовій. Виникає запитання: яка армія у пріоритеті для влади, та, що охороняє спокій українців, чи внутрішня, котра може знадобитися наступного року під час виборів?
Видатки на Генеральну прокуратуру знову зростають. Минулоріч вони збільшилися на 16%, у нинішньому — ще на 6%. І це відбувається тоді, коли під час реформи функції прокуратури скорочуються.
Фінансування Служби безпеки України в 2018 році збільшилось на 13,4%, у 2019-му відбудеться зростання ще на 24%. Немає сумнівів у важливості роботи спецслужби під час війни. Проте, на жаль, сьогодні попри гучні заяви влади про зменшення тиску різних правоохоронних органів на бізнес, в СБУ продовжують функціонувати економічні підрозділи, що «кошмарять» вітчизняний бізнес.
Бюджет має ліміти, тому, аби комусь збільшити, в когось треба забрати. Забрати так, щоб було не помітно і не очевидно. Звичайно, пенсіонерів як вагому частину електорату чіпати не стануть. 
Скоріш за все, у виборчому 2019-му пенсії очікує ще одне незначне підвищення. Підстави так вважати є, адже уряд, переконуючи, що дефіцит Пенсійного фонду залишиться незмінним у найближчі три роки, збільшує його на 27,5 млрд грн. Дефіцит Пенсійного фонду збільшився до рекордних 166,5 млрд грн, тож іще одному підвищенню, яке швидко з’їсть інфляція, бути!
Фінансова допомога у кредитуванні придбання молодіжного житла меншає щороку. На тлі розмов про те, як долати трудову міграцію і мотивувати молодь залишатись в Україні, влада зменшує часткову компенсацію відсоткової ставки кредитів комерційних банків молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на будівництво і придбання житла з мізерних 35,4 млн грн до 27.
Зате гучно піаряться і прем’єр, і Президент на роздаванні квартир родинам військовослужбовців. При цьому на придбання квартир військовослужбовцям ЗСУ в 2019-му виділять лише 857 млн грн — це навіть менше, ніж минулого року.
Урізання субсидій влада замаскувати не змогла. У 2019-му їх планують профінансувати у меншому обсязі — 55 млрд грн проти цьогорічних 71 млрд грн. І це попри можливе підвищення цін на газ. Уряд іще навесні зробив крок до зменшення кількості субсидіантів, прийнявши постанову щодо нових норм нарахування субсидій, намір — скоротити кількість субсидіантів на 15—20% до кінця року.
Тобто замість впровадження якісних програм енергоефективності (на «теплі кредити» в бюджет закладено всього 400 млн грн при потребі у 5 млрд грн за оцінками Державного агентства з енергоефективності), замість прозорого тарифоутворення та монетизації пільг влада йде найпростішим шляхом, який, на жаль, є вироком для вразливих верств населення.
Такий безвідповідальний підхід до формування доходів та видатків посилюється ще однією, чи не найбільшою, проблемою бюджету — колосальним державним боргом.
Сукупно він становить 74,85 млрд дол., з них 26,84 млрд дол. — внутрішній борг, 37,87 млрд дол. — зовнішній, 10,14 млрд дол. —  гарантований державою борг. Мінфін порушує розроблені ним же графіки скоріше, ніж встигає затверджувати. Так, наприкінці серпня уряд зробив позапланове запозичення у розмірі 725 млн дол. під 9% річних. Згідно з графіком на погашення і обслуговування боргу в 2019-му мало бути виділено 388 млрд грн, а в проекті бюджету на 2019-й закладено вже 417,5 млрд грн.
Більше того, з року в рік дефіцит бюджету безпідставно збільшується, а відповіді на запитання, з чого його погашати, немає. Навпаки: видаткова частина зростає швидше, аніж дохідна. У наступному році її розмір становитиме 252,9 млрд гривень. І це відбувається у той час, коли, за даними Рахункової палати, обсяг невиконання плану доходів загального фонду бюджету за січень—вересень цього року становить 17,2 млрд гривень.
Демонстрація пріоритетів наштовхує на відповідні висновки: уряд не має і не планує втілювати в життя довгострокові стратегії. Його політика — короткострокова. А бюджет, як її найкраща ілюстрація, це класичний бюджет проїдання, який піар-стратегія формує на папері, а вирішення реальних проблем залишається «на потім».

Роман СЕМЕНУХА, «Самопоміч».