Екологічна загроза на адміністративному кордоні з Кримом знову нагадала про себе

Сподіваємося на краще...

Підозріла хмара, яка раптом з’явилася над трубою сумнозвісного заводу «Титанові інвестиції» біля міста Армянськ в окупованому Криму, добряче попсувала нерви мешканцям сіл у сусідніх Чаплинському та Каланчацькому районах Херсонщини. Українські прикордонники, які несуть службу на КПВВ «Каланчак», уже приготували респіратори, селяни стали телефонувати родичам в інших районах, аби, про всяк випадок, знову попроситися в гості та пересидіти лихо. Хоча нового випадання сірчаного ангідриду, як це було у серпні, отруєння повітря та загибелі рослин не сталося. Це підтвердив і голова села Преображенки у Чаплинському районі Володимир Артюшенко.
— Повітря чисте, на раптове погіршення самопочуття земляки не скаржаться. Днями відбулася сесія райради, на якій були представники від кожного населеного пункту поблизу адміністративного кордону з Кримом та медики. Але про нові проблеми ніхто не згадував, — додає Володимир Артюшенко у телефонній бесіді з власкором «Голосу України».

...та готуємося до найгіршого

Загадкова хмара над «Титановими інвестиціями», зрештою, розтанула, та не розтанули підозри й найгірші передчуття на материковій Україні. Люд на Херсонщині — від простих хліборобів до чиновників — просто не знає, що під Армянськом відбувається, чи буде завод-отруювач працювати далі і чи не станеться чергових викидів з тамтешніх ставків-накопичувачів. Усе це таємниця, яку ретельно приховують окупанти. Тому «на материку» змушені готуватися до всього і розглядати будь-які сценарії розвитку подій. Зокрема, сірчаній загрозі у прикордонні нещодавно присвятили засідання регіональної комісії з техногенної безпеки та надзвичайних ситуацій.
— Що відбувається з підприємством, яке спричинило екологічне лихо, нині невідомо. Не виключаємо, що окупанти не відмовилися від планів перезапустити його. Тому комісія ставить завдання організувати інвентаризацію вільних місць у будинках шкіл-інтернатів з опаленням, аби було куди евакуювати дітей з Чаплинського та Каланчацького районів на випадок нового сірчаного викиду в атмосферу. Важливо також налагодити постійний моніторинг змін, що відбуваються на землі та в повітрі, — зазначив голова комісії з ТБ та НС, заступник голови Херсонської облдержадміністрації Вадим Чабан.

Небезпека є — моніторингу немає

На жаль, саме з екологічним моніторингом у Таврії не все так просто. Під час минулого викиду для виконання цієї місії на Херсонщину терміново відправили дві пересувні лабораторії з інших регіонів, бо своєї тут нема. Так і викрутилися — тимчасово. Відсутні тут і стаціонарні метеопости — найближчий аж у селі Хорли на березі Чорного моря. Та якби й були, то застаріла апаратура, що є в розпорядженні місцевих синоптиків, дозволяє визначити хіба що кислотність дощів. А контролю одного цього параметра, вочевидь, замало.
— Ми вже кілька років звертаємося до керівництва обласної державної адміністрації та обласної ради з проханням виділити кошти на придбання пересувної лабораторії екологічного моніторингу з комплектом необхідного обладнання. Та завжди чуємо відмови — грошей катма, — нарікає начальник гідрометцентру Херсонщини Юрій Кіріяк.
Обласна комісія з ТБ та НС нині готує звернення до Міністерства екології України, аби відомство посприяло у придбанні лабораторії на колесах чи бодай профінансувало купівлю апаратури метеопоста саме для роботи на адміністративному кордоні з анексованим півостровом. Та чи задовольнять слізне прохання у Києві і коли це станеться — така ж загадка, як і подальша доля «титанового монстра» в Армянську. Тож селянам з прикордоння тільки й залишається, що визначати рівень загрози на око, позираючи зі своїх хат на височезні труби з того боку КПВВ: чи не запарує чергове «пекельне вариво»?

Херсонська область.

 

ФАКТ

Позов з вимогою визнати ТзОВ «Титанові інвестиції» банкрутом ще в листопаді 2017 року подав російський банк «ВТБ». Загальна сума претензій кредиторів до цієї господарської структури нині перевищує три мільярди рублів. Триває судова тяганина.