Заради безпеки маємо чітко визначити свої національні інтереси

Цього року під час Львівського безпекового форуму, який відбувається за участі заступника Голови Верховної Ради Оксани Сироїд, експерти та фахівці намагалися дискутувати в форматі «економіка війни чи війна економік». Особливо з огляду на світові глобалістичні тенденції. Та хоч би про що починали говорити експерти, так чи інакше теми зверталися до спроможності кожної держави в сучасному світі боронити свої кордони. Пропонуємо погляди двох військових експертів — генерал-лейтенанта американської армії у відставці Бена Ходжеса та полковника британської армії у відставці Глена Гранта.

Варто готуватися до потенційних конфліктів

Чи не найбільше учасники форуму у своїх виступах та дискусіях говорили про те, як реагувати нашій країні на нинішній конфлікт у зоні Азовського моря. За словами Б. Ходжеса, перше, що необхідно зробити, — це встановити, де проходить червона лінія в межах Азовського моря. Каже, наша країна повинна вимагати свободи навігації для своїх кораблів, щоб їх не зупиняли з боку Росії. А це означає, що сміливим чоловікам та жінкам Військово-Морських сил України треба бути готовими до потенційних конфліктів.
За таких умов військових мають захищати політичні лідери, вважає Бен Ходжес. Мається на увазі, що для людей у формі необхідно формувати дуже чіткі сподівання, а також підтримувати їх, якщо щось піде не так. Водночас, за словами експерта, США має продовжувати допомагати Україні в плані проведення навчань, наданні технічної допомоги та підтримки в міжнародній інформаційній сфері. Також треба збільшити кількість представників ВМС України в Генеральному штабі та Міністерстві оборони. «Дії Росії спрямовані на те, щоб економічно задушити Україну, — сказав Б. Ходжес. — Для цього не потрібне вторгнення чи інвазія. Достатньо зупинити експорт з Маріуполя чи Бердянська. Саме на це спрямовано всі зусилля. Думаю, якби Росія готувалася до вторгнення, це не мало б такий вигляд, як нині має ситуація в Азовському морі. Була б якась розвідувальна підготовка».
Першим кроком у всій цій ситуації має стати чітке визначення наших національних інтересів у Азовському морі. На думку американського генерал-лейтенанта, з цього приводу має виступити Президент України. Чітко висловитися, чому важливе Азовське море, мають і лідери у Верховній Раді. Експерт припустив, що важливість може полягати, наприклад, у можливості експортувати, зокрема з Маріуполя, або у вимозі поважати український суверенітет. Росія вже продемонструвала, що цієї поваги не має — анексією Криму та окупацією Донбасу. І якщо Україна не вимагатиме своєї присутності в Азовському морі, на думку Б. Ходжеса, Росія продовжить робити те, що робить. Але перед тим, як цивільні лідери звернуться до військових з вимогою захищати їхні інтереси, вони повинні чітко пояснити свою політику та прийняти всі ризики, пов’язані з нею.
Під час брифінгу журналісти цікавилися перспективою введення миротворчого контингенту на тимчасово окуповану територію. «Якщо говорити про миро-
творців, треба пам’ятати, що там має бути мир, який вони творитимуть», — погрався словами у відповідь експерт. Натомість поки що Росія навіть не дає можливості ОБСЄ виконувати свої спостережні місії. Для введення миротворців необхідно сформувати для військових дуже чітку місію і чітко розробити ланцюг командування — хто кому підпорядковується, певні правила тощо. «Якщо такої домовленості буде досягнуто і Росія дотримуватиметься її, — каже Б. Ходжес, наголошуючи, що поки що вона не дотримувалася жодної домовленості, — то всі нації, які ввійдуть у місію, мають представити сильних професійних військових, яких Росія повинна поважати». Однак не варто забувати, що певні території для України тоді будуть заморожені. Фактично це означатиме, що Росія забрала ці території.
На завершення Б. Ходжес високо оцінив дії українських солдатів. Каже, вони можуть досягнути будь-якої місії, поставленої перед ними. 

Доки командири отримують кошти зверху — це не реформа

Полковник британської армії у відставці Глен Грант, оцінюючи сучасну українську армію, фахово розповів, що у нашому війську, на його погляд, не так. Однак розпочав із того, що порівняно із 2014 роком ситуація на лінії фронту помітно змінилася на краще. Найбільш промовистий доказ, каже, полягає в тому, що більшість тих хлопців, які воювали ще тоді, й досі живі. «Ми втрачаємо занадто багато людей, — наголосив він, — двох—чотирьох кожного тижня. Маємо також численні поранення й 20—30 атак кожного дня, але більшість солдатів усе ж живі. І ми крок за кроком починаємо повертати землі. На передовій відбувається дуже багато хороших речей. Позитив є й у тилу. Але моя критика залишається незмінною: власне загальна система, яка базується на радянській спадщині, не міняється».
У площині оперативних питань, акцент, на думку Г. Гранта, потрібно робити передусім на мобільності. Тому що кожного разу, коли ми завдавали поразки Росії, це було через мобільність, а не через військові дії «лоб у лоб». «Росія дуже добре вміє робити багато речей, — стверджує експерт, — але вони не вміють, не знають, як дотримуватися принципів інтероперабельності, або оперативної сумісності». Дуже важливо, за словами експерта, щоб командири на передовій були гнучкими, швидко мислили на всіх рівнях. Це й буде рушійною силою. Нині на Донбасі лінія фронту залишається фактично на рівні траншей періоду Першої світової війни, але на такому рівні залишатися не можна.
Інше наше слабке місце, з точки зору британського експерта, полягає у відсутності належної системи освіти та підготовки. Тобто фактично немає тих умов, за яких наших військових мають навчити цієї мобільності. Для розв’язання цієї проблеми не обійтися без підтримки міжнародної спільноти. Солдатів мають перестати навчати лише якихось тактик на передовій, а всю систему освіти та підготовки потрібно трансформувати в цілому, бо це важливо для подальшого функціонування країни загалом. 
Під час форуму часто звучали застороги з приводу проблем, які виникають останнім часом із призовом на строкову службу. «Призов важливий, якщо ви хочете мати величезні резервні війська, — висловився з цього приводу Г. Грант. — Але який сенс у кількості війська, якщо немає техніки? Люди без техніки — це не армія. Вам потрібно стільки людей, скільки у вас є танків і амуніції, інакше ви просто залучаєте особовий склад, але при цьому неефективно витрачаєте гроші». Він нагадав, що в 2014 році добровільний рух був ефективним і він досі залишається ефективним. «Якщо ми створимо належний рух добровольців в армії, то їх буде більше, — каже він. — Якщо лідери будуть правильними, то й люди прийдуть».

Надія СМІЯН.