«Держбюджет-2019: політика енергоефективності і енергетичної модернізації чи високих тарифів і бюджетних субсидій» — такою була тема круглого столу, організованого Комітетом Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, у якому також взяли участь представники інших парламентських комітетів, урядовці та
експерти.
Дмитро Андрієвський, перший заступник голови Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства, Віктор Галасюк, голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва, Олександр Домбровський, перший заступник голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.
«Українська економіка в силу зношеності основних фондів в різних сферах є однією з найенергоємніших, тому зменшення енерговитрат на одиницю продукції ВВП є не просто питанням енергобезпеки країни, адже в цьому разі йдеться про виживання багатьох українських родин. Бо після того, як унаслідок складних переговорів із Міжнародним валютним фондом про відновлення кредитування української економіки уряд був змушений підняти ціну на газ на 23,5 відсотка, питання тарифів для населення є одним із найбільш болючих і резонансних», — зазначив в.о. голови Комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олександр Домбровський та підкреслив, що мінімізувати негативний вплив від підвищення тарифів можна за рахунок інновацій та фінансових інструментів. «З цією метою Верховна Рада у співпраці з урядом уже ухвалила низку важливих законів, зокрема, про створення Фонду енергоефективності, який з наступного року вже має запрацювати, прийняли закони про комерційний облік і про енергосервісні контракти», — нагадав він та підкреслив, що ці законодавчі акти дають змогу розпочати вирішення цієї проблеми. Водночас О. Домбровський зауважив, що кошти, виділені в бюджеті-2018 для надання «теплих кредитів», закінчилися ще в червні, тож цей досить дієвий механізм, який передбачає співфінансування державою та громадянами енергоефективних заходів, почав пробуксовувати. На його думку, нинішня ситуація може повторитися й наступного року, адже передбачених у проекті бюджету 400 мільйонів гривень для надання «теплих кредитів» буде явно недостатньо. У зв’язку з цим в.о. голови комітету покладає великі надії на те, що запрацює Фонд енергоефективності, для якого в бюджеті закладено 1,6 мільярда гривень та ще очікуються значні кошти від міжнародних партнерів.
Голова Комітету Верховної Ради з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк наголосив, що нинішня ціна на газ для української промисловості є однією з найдорожчих в Європі, що робить її продукцію неконкурентоспроможною. «Те, що відбувається з тарифною політикою, можна охарактеризувати як шок без терапії», — сказав він та назвав штучною паритетну прив’язку ціни на газ власного видобутку до ціни, наприклад, в Мюнхені. «Чому ж тоді українські зарплати не прирівняти до зарплат у Мюнхені», — запитав В. Галасюк. Виходом із цієї ситуації, на його думку, якраз і має стати масштабна енергомодернізація країни, значне збільшення власного видобутку газу, за-провадження чесної та економічно обґрунтованої ціни на енергоносії без їхньої прив’язки до імпортованого газу, адже ми можемо на 66 відсотків забезпечити себе газом власного видобутку, який коштує щонайбільше 200 доларів за тисячу кубометрів.
Перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань будівництва, містобудування і ЖКГ Дмитро Андрієвський переконаний, що альтернативи термомодернізації житла немає, бо це може дати до 50 відсотків економії енергоресурсів. Водночас він закликав внести необхідні зміни до законодавства, бо через деякі неузгодженості кошти Фонду енергоефективності можуть бути не повністю використані.
Заступник голови Комітету Верховної Ради з питань бюджету Сергій Мельник на початку свого виступу зауважив, що, працюючи раніше міським головою Хмельницького, він розумів: вартість енергоресурсів постійно збільшуватиметься. Завдяки впровадженню у 2011—2014 роках політики енергоефективності вартість однієї теплової гігакалорії у місті має найнижчу собівартість по Україні. Крім того, Хмельницький в 2011 році одним із першим повністю перейшов на когенерацію, що дає можливість на 100 відсотків забезпечувати себе в опалювальний сезон, а в літній період надлишки електроенергії передавати «Хмельницькводоканалу». «За прикладом Дорожнього фонду одним із варіантів вирішення проблеми я бачу створення Фонду енергоефективності, який матиме визначені джерела надходжень та постійну програму бюджетних призначень. Це дасть змогу Україні за декілька років вжити дієвих заходів, щоб хоча б забезпечити стабільність тарифів для населення», — сказав він та зауважив, що одна справа, коли йдеться про імпортний паритет на газ за курсу долара у 8 гривень, і зовсім інша — за курсу у 28 гривень. «Та коли уряд каже, що іншого шляху немає, то в цій ситуації частину ренти ми можемо спрямувати до Фонду енергоефективності і в такий спосіб у разі зростання власного видобутку будемо мати стабільне джерело наповнення фонду», — зазначив С. Мельник.
Віце-прем’єр — міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко наголосив на важливості забезпечення принципу прозорості у діяльності Фонду енергоефективності. За його словами, всі нормативно-правові документи, рішення щодо процедур та пакетів послуг, які будуть надаватись ОСББ і багатоповерховому сектору Фондом енергоефективності, прийматиме сформована у листопаді наглядова рада фонду, а його робота має розпочатися у І кварталі 2019 року. «Ми вже спрямували 1,5 мільярда гривень до статутного капіталу фонду, ще 3 мільярди гривень надали міжнародні партнери. За попередньою домовленістю з представництвом ЄС вже у I кварталі 2019 року ми маємо показати, як фінансуватимуться готові продукти для ОСББ. У подальшому буде відпрацьовано юридичну процедуру з державними банками, які виступатимуть фронт-офісами в роботі ОСББ і Фонду енергоефективності», — повідомив Г. Зубко.
Коментуючи пропозиції щодо збільшення фінансування програми «Теплі кредити» до одного мільярда гривень, віце-прем’єр висловив думку, що це питання залежить від політичної волі парламенту.
Сергій ЛАВРЕНЮК.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Більше фото тут - www.golos.com.ua
