Президент України Петро Порошенко і Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг домовилися про термінове скликання надзвичайного засідання Комісії Україна—НАТО через агресію Росії. Як повідомив прес-секретар глави держави Святослав Цеголко, під час телефонної розмови Генсек НАТО висловив підтримку територіальної цілісності та суверенітету України і закликав Росію дотримуватися норм міжнародного права та свободи судноплавства в акваторії Азовського та Чорного морів.
 

«Вільне проходження Керченської протоки гарантується Угодою між Російською Федерацією і Україною про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки... Згідно з даною Угодою, Азовське море і Керченська протока є загальними територіальними водами. Угода повинна дотримуватися. Вкрай важливо уникати подальшої ескалації в регіоні», — йдеться в заяві Генерального секретаря Ради Європи Турбйорна Ягланда, розміщеній на сайті ЄС. Цікаво, що Т. Ягланд, який є прибічником ідеї повернення РФ до ПАРЄ, жодним словом не згадав факт агресії РФ щодо українських кораблів. У першій заяві ЄС, оприлюдненій увечері 25 листопада, попри те, що Україна стала жертвою агресії Москви, Брюссель закликав обидві сторони до стриманості, а Москву — до відновлення вільного проходження суден у Керченській протоці. Однак у Києві очікують більш чіткої позиції щодо факту нападу на українські кораблі. Так, міністр закордонних справ Павло Клімкін після закінчення засідання Воєнного комітету заявив: «Наразі нам важлива не просто скоординована позиція з нашими друзями, не просто заяви, а чітка послідовність дій, що ми будемо робити разом».
Уже вчора речниця ЄС з питань зовнішньої та безпекової політики Майя Косьянчич на щоденному брифінгу заявила: «Високий представник Федеріка Могеріні особисто дуже серйозно сприйняла це. Я наполягаю, що це один із головних пріоритетів для нас... Ми очікуємо, що Росія негайно звільнить українські судна, їхні екіпажі і забезпечить їм медичну допомогу». А Карін Кнайсл, міністр закордонних справ Австрії, країни, що нині головує в ЄС, повідомила про скликання 27 листопада засідання Постійного безпекового комітету на рівні постпредів ЄС, щоб «знайти спільну позицію ЄС». «Ми перебуваємо у процесі збору всіх елементів щодо того, що саме і коли трапилося», — сказала вона. Учора ввечері за київським часом відбулося екстрене засідання Ради безпеки ООН, а також надзвичайне засідання Комісії Україна—НАТО. Окрім того, у Відні відбулося спеціальне засідання Постійної ради ОБСЄ, скликане на вимогу України.
Також учора Президент України Петро Порошенко провів телефонну розмову з Президентом Європейської Ради Дональдом Туском. Глава Української держави поінформував щодо агресії Росії проти України в акваторії Керченської протоки, повідомила прес-служба Президента України. Усі дії щодо українських моряків та кораблів було названо брутальним порушенням норм міжнародного права і, зокрема, Будапештського меморандуму. Дональд Туск висловив занепокоєння через агресивні дії Росії та ескалацію ситуації і оголосив про повну підтримку України. Президент Європейської Ради запевнив, що зробить усе можливе для консолідації позиції країн Європейського Союзу на підтримку України в її відсічі російської агресії та щодо продовження політики санкцій.
Слід також зауважити, що агресія РФ у Керченській протоці спричинила миттєву реакцію передусім країн, що в різні періоди історії також ставали жертвами Росії. Так блискавично відреагували МЗС Литви, Естонії, Латвії, Румунії, Грузії, Польщі. Зокрема, в офіційній заяві МЗС Польщі звернули увагу на «постійне порушення з боку Російської Федерації базових принципів міжнародного права, включаючи порушення територіальної цілісності та суверенітету України».

Учора Президент Петро Порошенко мав телефонну розмову з Президентом Республіки Польща Анджеєм Дудою. «Співрозмовники скоординували подальші кроки у зв’язку з російською загрозою. Порошенко і Дуда також закликали ЄС посилити санкційний тиск на Росію та винести це питання на засідання Європейської Ради», — повідомила прес-служба Президента України.
«Очевидно, що Росія веде пряму і агресивну війну проти України, цинічно порушуючи міжнародні угоди і взяті на себе зобов’язання», — заявила президент Литви Даля Грибаускайте, повідомляє Delfi. Вона закликала Москву «негайно звільнити незаконно захоплені кораблі і членів їхніх екіпажів» та зазначила, що Литва готова допомогти Україні, «надаючи надійну допомогу всього міжнародного співтовариства».
Євродепутат Ребекка Хармс під час прес-конференції у Києві заявила, що запровадження нових санкцій проти РФ буде обговорено у Європарламенті. Вона нагадала, що тільки тиждень тому в Європарламенті обговорювали ситуацію в Азовському морі. «Я та інші колеги говорили про те, що в разі можливої ескалації необхідно ввести нові, більш жорсткі санкції. Через те, що сталося вчора і сьогодні, ця дискусія відбудеться знову, через кілька днів», — сказала вона і наголосила, що не можна не реагувати на порушення міжнародного морського права.
Міністр закордонних справ Канади Христя Фріланд написала у Твіттері, що Канада непохитно підтримує Україну і засуджує російську агресію проти неї у Керченській протоці.
Спеціальний представник Державного департаменту США з питань України Курт Волкер написав у Твітеррі: «Росія таранить український корабель, який мирно подорожує в український порт. Росія захоплює кораблі та екіпаж, а потім звинувачує Україну в провокації?»
Тим часом посол України в США Валерій Чалий повідомив: «Такі дії в Чорному та Азовському морях не тільки порушують міжнародно-правові норми, але й несуть в собі загрозу повномасштабного військового конфлікту та безпеці держав Чорноморського регіону». Тому Україна звернулася до американських партнерів з закликом про рішучу підтримку та чіткий сигнал з боку США агресору.
Президент Порошенко провів телефонну розмову з Федеральним канцлером ФРН Ангелою Меркель.
У заяві, оприлюдненій речником німецького уряду Штеффеном Зайбертом, наголошено: «На думку федерального уряду, є серйозні запитання перш за все щодо застосування військової сили російськими силами, яке, на підставі відомих нам фактів, очевидно, не мало обґрунтування».
Франція  і Велика Британія стурбовані агресію РФ щодо України і вимагають від Москви якнайшвидше звільнити українських моряків і повернути захоплені кораблі.
Міністр закордонних справ Данії Андерс Самуельсон зазначив, що Данія повністю підтримує Україну і висловив стурбованість, що «ситуація може загостритися».
Міністр закордонних справ Чехії Томаш Петршічек заявив в інтерв’ю чеському виданню Denik N, що «так само, як для нас неприйнятна анексія Криму, так само для нас неприйнятна анексія вод Азовського моря». 
Посольство Австралії в Україні написало, що Австралія «занепокоєна розвитком ситуації в Азовському морі». У заяві дипустанови наголошено, що Австралія «повністю підтримує суверенітет та територіальну цілісність України і закликає Росію відновити судноплавство в Керченській протоці».
Міністр закордонних справ Швеції Маргот Вальстрьом заявила: «Глибоко тривожить ескалація Росією ситуації у Керченській протоці. Росія повинна припинити свою провокаційну поведінку і допускати морський транспорт відповідно до міжнародного права», — зауважила вона.
МЗС Фінляндії закликало «відновити навігацію у Керченській протоці, звільнити захоплені кораблі та команду, а також поважати український суверенітет і територіальну цілісність», а МЗС Туреччини — «поважати міжнародне право та уникати ескалації, дотримуючись здорового глузду та стриманості».

Підготувала Наталя ФІЛІПЧУК.