Вечірнє засідання 
6 грудня

Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу (№ 8044), який передбачає запровадження середньострокового трирічного бюджетного планування. Голова підкомітету Комітету з питань бюджету Костянтин Іщейкін повідомив, що в підготовленому до другого читання законопроекті вдосконалено статтю 33 Бюджетного кодексу, яка стосується процедури складання бюджетної декларації та подання разом з нею до Верховної Ради фінансово-економічного обґрунтування. Також запропоновані зміни передбачають обов’язковість оприлюднення бюджетної декларації разом із відповідними інформаційно-аналітичними матеріалами. Застосування нових положень Бюджетного кодексу під час складання прогнозу місцевого бюджету планується з 2020 року.
Закликавши підтримати цей законопроект, К. Іщейкін нагадав, що Верховна Рада упродовж декількох останніх скликань декларувала, що буде ухвалено рішення про перехід до середньострокового трирічного планування, тож настав час нарешті виконати ці обіцянки.
Парламент ухвалив в цілому законопроект про внесення змін до Закону «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (№ 9369). Міністр фінансів Оксана Маркарова зазначила, що це фінальні зміни до цьогорічного бюджету, які відкориговують декілька показників на підставі фактичних даних про використання коштів. За її словами, ці зміни передбачають збільшення фінансування пенсійних видатків, чорнобильських виплат та забезпечення досліджень нашою антарктичною станцією «Академік Вернадський». «Робимо це за рахунок економії по декількох програмах», — сказала міністр.
Заступник голови Комітету з питань бюджету Сергій Мельник підкреслив, що ці зміни дозволять вирішити низку соціальних питань, адже законопроектом пропонується збільшити на 10,7 мільярда гривень видатки Пенсійному фонду та спрямувати 227 мільйонів гривень на соціальний захист чорнобильців. Крім того, законопроект передбачає збереження на рахунках місцевих бюджетів цьогорічних залишків коштів за субвенціями на здійснення заходів із соціально-економічного розвитку окремих територій та на реалізацію заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров’я в сільській місцевості, для здійснення відповідних витрат у 2019 році.
Парламентарії схвалили проект постанови про попередній звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з проведення розслідування відомостей щодо фактів розкрадання в Збройних Силах України та підриву обороноздатності держави у період з 2004-го по 2017 рік. Секретар Комітету з питань національної безпеки і оборони Іван Вінник зазначив, що ТСК була б готова зробити остаточний звіт, проте отримані факти є настільки вражаючими, що члени комісії пропонують продовжити роботу ще на шість місяців. Зокрема, інформуючи про виявлені факти безпідставного розпродажу різними міністрами оборони військової техніки, І. Вінник наголосив, що починаючи з 1994 року всі очільники оборонного відомства «виконували певний план з роззброєння». «У перші 10 років, які передували 2004 року, план Кремля, напевно, будувався на тому, щоб знищити стратегічний потенціал України з відсічі та стримування агресії, були ліквідовані всі форми озброєнь наступального характеру», — сказав він та додав, що період з 2004-го по 2010 рік характеризувався масштабним розпродажем техніки і озброєння оборонного характеру. «Останній етап — з 2010-го по 2014 рік — характеризувався повним розбалансуванням і знищенням систем військового управління військового командування, знищенням бойових наказів тощо. Міністри Єжель, Саламатін і Лебедєв, які обгрунтовано вважаються такими, що мають російське громадянство, керівник Генерального штабу Замана, здійснили всі кроки, щоб українська армія була не тільки недієздатна, а й некерована», — наголосив доповідач. Враховуючи це, члени ТСК ініціювали розширення періоду, який досліджує комісія, починаючи з 1991-го і до 2018 року. Цю ініціативу підтримали 233 народні депутати.
Верховна Рада ратифікувала Угоду (у формі обміну нотами) між Україною та Королівством Нідерланди щодо продовження до 1 серпня 2019 року строку дії Угоди між Україною та Королівством Нідерланди про Міжнародну місію захисту розслідування від 28 липня 2014 року. «Незважаючи на те, що Російська Федерація, як постійний член Ради Безпеки ООН, 29 липня 2015 року заблокувала пропозицію про створення міжнародного трибуналу щодо розслідування за фактом збиття Боїнга, яку ініціювали Австрія, Бельгія, Малайзія, Нідерланди та Україна, нідерландська система кримінального судочинства здатна забезпечити всебічність, об’єктивність розслідування і справедливість судового процесу», — зазначила доповідач народний депутат Оксана Білозір.
Також ратифіковано Угоду між Урядом Литовської Республіки, Урядом Республіки Польща та Кабінетом Міністрів України про внесення змін до Угоди між Урядом Литовської Республіки, Урядом Республіки Польща та Кабінетом Міністрів України стосовно створення спільної військової частини імені Великого Гетьмана Костянтина Острозького.