«Підписання Загальної декларації прав людини відбулося після жахіть Другої світової війни, коли нації, побачивши трагедію і жахливі злочини війни, разом підтримали і узгодили Загальну декларацію прав людини. У ній передбачалося, що честь, гідність, права людини є найвищою цінністю і ніхто не має права їх порушувати та ігнорувати», — наголосив Андрій Парубій на урочистостях  у Верховній Раді з нагоди 70-річчя проголошення Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, та в рамках відзначення Міжнародного дня прав людини.

 

Дуже характерно, за словами Голови Верховної Ради,  що тоді делегація Радянського Союзу не підтримала цю Декларацію. «Не випадково в Російській Федерації, яка є спадкоємицею Радянського Союзу, ми до сьогодні бачимо порушення прав людини. Те саме вони роблять і на окупованій частині нашої країни — на Донбасі та в Криму. Загальна декларація прав людини — це маніфест людяності та демократії. Це документ про цінності, сприйняття та дотримання яких повинно убезпечити людство від трагедій геноциду, від нових воєн», — сказав Андрій Парубій.
На жаль, додав він, сьогодні Україна перебуває у війні, відбиваючи російську агресію. Тому перед нами стоять дуже великі виклики, як перед державою, так і перед Верховною Радою України. «Нам доводиться одночасно забезпечувати права і свободи наших громадян і відбивати російську агресію. Проте Українська держава в усіх проявах демонструє повагу до прав і свобод людини. Навіть коли після чергового акту агресії РФ в Керченській протоці було прийнято рішення про введення воєнного стану в десяти областях я, як Голова Верховної Ради України, вніс постанову про призначення виборів Президента, щоб будь-які свободи та демократичні процедури не було порушено навіть у разі агресивних дій Російської Федерації», — зауважив глава парламенту.
Він нагадав, що у 2014 році, коли агресор зайшов на нашу землю, було прийнято всі можливі рішення для того, щоб не перешкодити проведенню президентських та парламентських виборів. Саме цим було обумовлено формат АТО. «Ця норма давала змогу і мобілізувати війська, і не переривати демократичних процедур. На тому твердо стоять Українська держава і Верховна Рада України», — сказав А. Парубій.
Він подякував Комітету Верховної Ради з прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин за організацію заходу, назвавши його чудовим майданчиком для обговорення і напрацювання рекомендацій парламенту. «Упевнений, що нинішні збори стануть черговим етапом з розробки спільної стратегії наших дій — і держави, і Верховної Ради. Адже дотримання прав людини творить гідність. А гідність творить майбутнє», — констатував політик.
У свою чергу Координатор системи ООН в Україні пані Оснат Лубрані, зауважила, що Декларація стала важливим документом для кожної країни в світі, оскільки вона націлена на підтримку і захист прав людини по всьому світу.
«Для ООН права людини — фундамент, на якому ми працюємо. У всьому, що ми робимо, ми намагаємося відстоювати права людини», — сказала вона.
Водночас пані Лубрані привернула увагу до ролі парламенту у відстоюванні прав людини. «Роль законодавців полягає не лише в тому, щоб їх захищати, представляючи інтереси громадян і притягуючи до відповідальності уряд, а й у тому, щоб проводити активну законодавчу діяльність, спрямовану на забезпечення цієї мети. Дуже втішно, що Україна вже має Стратегію і план дій з реалізації прав людини, але попереду ще багато роботи. Саме тому роль парламенту є визначною у провадженні відповідних законів», — наголосила Координатор системи ООН в Україні.
Вона закликала парламентаріїв ще активніше працювати над втіленням прав людини в законодавчу базу України. Особливо, за її словами, варто звернути увагу на права мирних зібрань, виборчі права, права внутрішньо переміщених осіб, запобігання насильству проти жінок.
«Конфлікти, пов’язані з проблемами внутрішньо переміщених осіб, часто призводять до тяжких наслідків у вигляді недостатньої толерантності. Тому, обговорюючи права людини, слід зосередитися не лише на правах, а й на тих реформах, які покликані сприяти їх реалізації», — зауважила пані Оснат Лубрані.
Насамкінець вона навела слова Верховного комісара з прав людини: «Лише разом ми можемо досягти змін і створити позитивні соціальні зміни».
У рамках заходів відбулося засідання трьох секцій. Учасники першої — «Дискримінація: від усвідомлення до протидії» — обговорили недосконалість антидискримінаційного законодавства та проблеми, з якими стикаються представники вразливих груп; другої — «Забезпечення прав дітей та підлітків» — розкрили питання правосуддя щодо неповнолітніх, насилля щодо дітей, у тому числі проблему булінгу. Третя секція — «Не такі вже й нові виклики» — була присвячена питанням збройної агресії Російської Федерації на сході України та в Автономній Республіці Крим.
Організаторами заходів у парламенті виступили Комітет Верховної Ради з прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин, міжнародні інституції, Уповноважений Верховної Ради з прав людини та правозахисні громадські організації. До участі в них було запрошено народних депутатів, членів Кабінету Міністрів, представників дипломатичних місій та міжнародних інституцій в Україні, експертів громадських національних і міжнародних організацій, студентів правничих факультетів провідних навчальних закладів тощо.

Олена ГОРБУНОВА.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
Більше фото тут - www.golos.com.ua