«Проблема створення, збереження, розвитку людського капіталу та вимірювання відповідних трендів сьогодні для України є питанням національної безпеки», — наголосив перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти Олександр Співаковський під час парламентських слухань на тему «Збалансований розвиток людського капіталу в Україні: завдання освіти і науки».

Освіту і охорону здоров’я вважають головними чинниками формування людського капіталу, і принаймні за одним із цих параметрів ми маємо вигляд цілком пристойний. «За індексом людського розвитку ООН (2017 року. — Авт.), одним із трьох критеріїв якого є доступ до знань, Україна належить до групи високого рівня і посідає 88-ме місце із 189 країн, — відзначила у своїй доповіді міністр освіти і науки Лілія Гриневич. — Звіт про людський капітал Всесвітнього економічного форуму, в якому розраховується глобальний індекс людського капіталу, ставить (у 2017 році. — Авт.) Україну на 24-те місце серед 130 країн. У 2015 році ми займали 31-шу сходинку. Аналіз окремих субіндексів цього показника свідчить про високі рейтингові місця за загальним рівнем освіченості населення. Так, Україна посідає 5-те місце за охопленням дітей різними рівнями освіти. Однак якісні показники нижчі: якість початкової освіти — 47-ме місце, якість системи освіти — 51-ше. Значно гірші показники за індексами, що стосуються можливостей для самореалізації в країні, охорони здоров’я, безпеки».

Нині у МОН міркують, як покращити якість навчання на всіх його етапах: від садка до вишу.

Деякі із запроваджених міністерством новацій розкритикував голова Асоціації працівників закладів вищої аграрної освіти, ректор НУБіП України Станіслав Ніколаєнко як такі, що суперечать принципу автономії університетів. Невідомо, наприклад, як позначиться на фінансовому стані закладів освіти запровадження індикативного (мінімального) показника вартості навчання для контрактників.

«Сьогодні Україна з її потужним науково-освітнім потенціалом фактично перетворилася на одну з найбільших у світі фабрик з виробництва робочої сили «на експорт», — констатує Олександр Співаковський. «Створити стійку мотивацію для молодих людей будувати своє життя в Україні», на його думку, можна через поліпшення доступу до фінансових ресурсів, зокрема, надання довгострокових безвідсоткових кредитів на навчання та житло, збільшення кількості отримувачів стипендій серед студентів, підвищення зарплат педагогічним та науковим працівникам, збільшення фінансування наукової галузі до передбачених законом 1,7 відсотка ВВП тощо. Він нагадав, що, за оцінками Світового банку, який у жовтні минулого року презентував новий Human Capital Index, Україна посіла 50-те місце серед 157 представлених країн, а в 2016 році була на 26-му, тобто 2018-го вдвічі погіршила свій показник...

Розвиток людського капіталу є однією з пріоритетних цілей, окреслених Середньостроковим планом пріоритетних дій уряду до 2020 року.

«Сьогодні завдання влади — забезпечити доступність здобуття якісної освіти протягом життя для всіх громадян, незалежно від віку, статі, стану здоров’я. Це дасть змогу залучити в економіку категорії населення, які з різних причин не беруть в ній активну участь», — вважає представник Президента у Верховній Раді Ірина Луценко.

Голова парламентського Комітету з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк нагадав слова колишнього віце-прем’єра та «двічі міністра фінансів» Польщі Гжегожа Колодко про те, що в Україні «людський капітал — на рівні країн першого світу, а економічний розвиток — на рівні країн другого або навіть третього світу». «Гарної системи освіти критично недостатньо для економічного успіху України», — наголосив він.

Учасники слухань внесли свої пропозиції до запропонованого профільним комітетом проекту резолюції з рекомендаціями законодавцям, уряду, окремим міністерствам, НАНУ, місцевій владі.

Дослівно

Олександр Співаковський:

«Людський капітал — це складна та динамічна абстракція, яка визначає ключовий елемент розвитку нації, держави та її економіки, добробуту громадян. Визначає як сукупність життєвих, духовних та професійних компетентностей громадян, які забезпечують сталий розвиток країни».

З повною версією можна ознайомитися тут.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.