Олександр Черненко, Андрій Парубій, Леонід Ємець.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.

Більше фото тут.

У презентації взяли участь глава парламенту Андрій Парубій та члени робочої групи з підготовки документа до другого читання народні депутати Олександр Черненко та Леонід Ємець.

Голова Верховної Ради назвав закриті списки та мажоритарну складову найгіршими компонентами чинної виборчої системи. За його словами, закриті списки часто одноосібно формуються лідером партії і громадяни не мають змоги визначати, хто буде в них. Такий підхід, на жаль, також подекуди має приклади політичної корупції.

Щодо мажоритарної складової, то вона, за словами глави парламенту, дуже часто дозволяє кандидатам, які йдуть по мажоритарному округу, говорити з виборцями не про програму діяльності у Верховній Раді, а просто роздавати кошти, подарунки, агітуючи громадян підтримати їх. «Урешті, коли вони проходять у парламент, то вже вважають, що купили мандат і їх може не бути на засіданнях. Їх не хвилює, які ідеологічні вподобання є в їхніх виборців», — зауважив А. Парубій та підкреслив, що проект Виборчого кодексу, який нині розглядається, пропонує нову філософію підходу до виборів, включає найсучасніші розробки, які було запозичено в європейських колег.

«Ключова логіка полягає в тому, що дві складові забираються з кодексу. Політична сила, йдучи на вибори, по кожному регіональному округу пропонує не лише проголосувати за її програму, а й дає перелік кандидатів у народні депутати, яких вона висуває. І громадяни України, прийшовши на дільниці, зможуть вибрати тих людей, які мають їхню довіру та підтримку в даному регіоні. Тобто навіть якщо в партійному офісі було складено список, громадяни своїми голосами можуть його змінити», — сказав А. Парубій.

Водночас він зауважив, що робота над кодексом була б неможлива без людини, котра доклала величезних зусиль до створення цього документа, — Юрія Ключковського, який у Верховній Раді шостого скликання започаткував роботу над кодифікацією українського виборчого законодавства. «Його по праву можна назвати хрещеним батьком Виборчого кодексу», — наголосив А. Парубій, додавши, що кодекс має ще одну велику перевагу — уніфікує всю систему виборів в Україні: парламентські, президентські та місцеві вибори.

«Ключові розділи цього кодексу складаються із трьох книг: загальна частина, загальнонаціональні вибори (парламентські, президентські) та місцеві вибори. У першій частині визначаються загальні засади проведення всіх перегонів — повноваження та форми діяльності виборчих комісій, порядок ведення Держреєстру виборців, а також питання підготовки та проведення голосування, оскарження порушень виборчого законодавства. До другої книги віднесено питання організації та порядку проведення загальнонаціональних виборів. У третій книзі врегульовано питання організації та порядку проведення місцевих виборів», — розповів глава парламенту додавши, що, на жаль, про це майже немає дискусій, бо народні депутати менше цікавляться місцевими перегонами. «Але я переконаний, уніфікація та введення нової системи проведення і місцевих виборів має не менш важливе значення, ніж вибори до Верховної Ради України», — сказав він.

Проектом пропонується виборча система, яка дає змогу персоніфікувати голосування, що вимагає запровадження регіональних виборчих округів і водночас передбачає збереження стимулів для підтримки політичних партій загальноукраїнського характеру, недопущення їх регіоналізації, що може нести загрозу дестабілізації держави.

«Є певні дискусії, які триватимуть до останнього дня. Зокрема, стосовно виборчого бар’єра. Адже в першому читанні пропонувалося 4 відсотки, нині частина депутатів наполягають, щоб залишилося 5. І це буде предметом дискусії вже перед голосуванням», — зазначив голова парламенту.

А. Парубій нагадав: щойно його було обрано Головою Верховної Ради, він підписав розпорядження про створення робочої групи з підготовки виборчого законодавства. «Ми на засіданнях робочої групи розглянули всі ініціативи, які були щодо зміни виборчого законодавства, і вибрали Виборчий кодекс як найоптимальніший. Було проведено величезну роботу і 226 голосами підтримали проект у першому читанні. Потім була велика титанічна робота. Було внесено понад 4,5 тисячі правок. І робоча група, і Олександр Черненко, і Леонід Ємець майже у щоденному режимі розглядали кожну з тих правок і доповнювали загальну філософію Виборчого кодексу. Оскільки було прийнято багато нового законодавства, яке потрібно було врахувати під час підготовки. Ми сподівалися, що нам вдасться ухвалити кодекс до початку парламентської виборчої кампанії. Ніхто не сподівався на дочасні вибори. Це не відповідало і не відповідає ані Конституції, ані законам. Це виключно політична доцільність. Але ця доцільність призвела до того, що нині практично неможливим є впровадження нової системи для цієї парламентської кампанії. Але це не має нас зупиняти, бо це наш внесок у майбутнє українського парламентаризму і місцевих органів влади. Бо після прийняття Виборчого кодексу кожні наступні перегони, будь-які, будуть відбуватися відповідно до нового кодексу», — констатував Голова Верховної Ради.

Глава парламенту повідомив, що документ буде остаточно затверджений комітетом у середу, напередодні голосування, і запропонований народним депутатам.

Голова Верховної Ради не приховував, що у проекту кодексу є як прихильники, так і противники — відкриті і приховані. Зокрема, мажоритарники, партійні вожді, які б хотіли залишити закриті списки. «Наша мета, зобов’язання та обов’язок перед суспільством — ухвалити цей Виборчий кодекс. Голосування відбудеться за десять днів до виборів, і буде дуже важливо, щоб і журналісти, і громадянське суспільство дали свою чітку позицію з приводу Виборчого кодексу. Наші іноземні партнери давно підтримують Виборчий кодекс. Тож народні депутати напередодні виборів під поглядом своїх виборців мають приїхати і проголосувати за кодекс. Тиск журналістів і громадськості має бути настільки великим, щоб усі, навіть приховані противники кодексу, були змушені проголосувати за нього. У цьому наш стратегічний розрахунок», — констатував Андрій Парубій.