У Криму реалізують 96 інвестиційних проектів, але тільки два з них привернули загальну увагу. А тому, що цього разу йдеться про інвестиції з Піднебесної. Поки що українська та китайська сторони підписали лише меморандум про наміри будівництва на заході півострова нового порту. Але в разі його реалізації це буде найбільший інвестпроект за всі роки незалежності України. Разом із припортовою інфраструктурою, по суті, це буде нове місто на карті півострова. Влада автономії готова зарезервувати під нього три тисячі гектарів земель. Але останнє слово буде за екологами.

Нагадаємо, у рамках українсько-китайського бізнес-форуму та в присутності Президента України Віктора Януковича в Пекіні українська компанія «Київгідроінвест» і китайська «BІCІM» підписали меморандум про наміри будівництва глибоководного порту в Криму. Навіщо півострову ще один порт, якщо їх уже п’ять? «Жоден з нині наявних на півострові портів не є глибоководним», — пояснив заступник голови Ради міністрів Криму Рустам Теміргалієв. — Понад те, у жодному з них немає контейнерної перевалки, тоді як саме цей спосіб транспортування сьогодні є одним із найзатребуваніших у світі».

Новий порт планують будувати на озері Богайли в Сакському районі автономії. Поки що інвестори готують техніко-економічне обґрунтування проекту, але вже за попереднім його описом відомо, що це має бути порт із глибиною акваторії 25 метрів для прийому суден великої осадки. Саму акваторію буде викопано на суші, а на береговій лінії з’являться кілька терміналів, зерносховище на 20 мільйонів тонн і припортові заводи. «Під індустріальний парк у цьому районі буде зарезервовано три тисячі гектарів землі, яка нині перебуває в державній власності», — повідомив Р. Теміргалієв.

Орієнтовна вартість будівництва першої черги проекту становить три мільярди доларів з терміном реалізації першої черги протягом чотирьох-п’яти років. Але й ці цифри не остаточні. Нове місто потребує прокладання сюди всіх комунікацій, включаючи автомобільні магістралі та залізницю.

«Із цим портом буде задіяно міст через Керченську протоку, — сказав голова уряду автономії Анатолій Могильов. — Китайська компанія, яка готова інвестувати в створення майбутнього порту, будує сьогодні канал, паралельний Панамському. Можете уявити, який там масштаб і обсяги капіталовкладень».

Місце для такого будівництва в Криму теж обрали не випадково. По-перше, тому що, за даними геологів, ґрунт тут досить м’який і дає змогу здійснювати роботи з меншими витратами, аніж якби це були скельні породи. А по-друге, місце для майбутнього порту досить віддалене від більшості населених пунктів. І це особливо важливо вже тому, що останніми роками західний берег Криму стрімко розвивається як курорт, а сусідство з величезним інфраструктурним проектом уже сьогодні викликає сумніви у багатьох прихильників збереження екології півострова і його туристичного потенціалу. Тому доки не буде офіційного висновку екологічної експертизи, проект залишається лише протоколом намірів.

«Я наголошую, остаточне рішення про реалізацію настільки масштабного інвестиційного проекту буде ухвалювати місцева громада та усі мешканці Криму, виходячи з того, яким екологічним критеріям відповідає цей проект», — заявив Рустам Теміргалієв.

Другий проект, який хотіли б реалізувати в Криму китайські інвестори, пов’язаний із сільським господарством і стосується вирощування зернових і кукурудзи на площах із крапельним зрошенням. «Під першу чергу цього проекту планують виділити близько 50 тисяч гектарів, які як актив передадуть державному підприємству «Кримзернопром», — пояснив Р. Теміргалієв.

Крапельне зрошення одного гектара стає інвесторам у чотири-п’ять тисяч доларів, а загальна вартість першої черги цього інвестпроекту оцінюють у 250 мільйонів доларів. При цьому врожайність пшениці «на краплі» становитиме 50 центнерів з гектара, а кукурудзи — 130 центнерів. Крім того, у рамках реалізації проекту інвестори мають намір побудувати в Криму завод з виробництва обладнання для крапельного зрошення. Обов’язкова умова  цього протоколу — земля залишиться у власності держави, а робоча сила буде українською. «Китайські партнери із цими двома принциповими позиціями погодилися, й у тексті договору, який нині опрацьовується, їх відображено», — зазначив Рустам Теміргалієв.

Очевидно, що обидва проекти націлені на перспективу довгострокового співробітництва України та Китаю, а їх майбутнє залежить від того, наскільки ця взаємодія виявиться плідною уже сьогодні.