Ренесанс - це попіл від Фенікса Реформації

У зв'язку із проведеними реформами, які можуть проводити тільки реформатори, колись самі реформовані,  наш час можна назвати Реформацією,  котрий потім називатиметься Ренесансом (Відродженням), тому що з'явиться на світ Фенікс із попелу, залишеного Реформацією.

 

Через таку перспективу, Громадськість (ні, не світова, а лишень місцевого масштабу) звернулася до Печерського суду із заявою: "І куди дивиться Бог, бачачи все це?!" і з проханням звернути Його увагу на те, що Він бачить при цьому. Особливо, на безбожників, які не бояться Бога, оскільки мають нахабність уважати, що Бога немає взагалі! І тому проведені ними реформи лише дечим відрізняються в кращий бік від тієї реформи, що її провів в Японії землетрус у Чорну п'ятницю 11 березня.

 

Звернулося Суспільство в суд Печерський як такий,  котрому підсудні всі, навіть ті, що належать до місцевої філії Світового Співтовариства й уважають себе вище за Бога,  а отже, можна в такий суд і на Бога подати! Тим паче що боротьба з безбожниками християнською смиренністю, що  полягає, як відомо, в тому, що якщо вдарили такого борця,  наприклад,  з лівого боку,  він повинен підставити правий, ні до чого хорошого для тих, хто бореться не привела.

 

Одночасно з подачею заяви прохачі пояснили тому, хто приймає заяви в суді, що, оскільки невідомо де перебуває Небесна канцелярія, повістку відповідачеві варто вручити Намісникові Бога на землі (на нашій її ділянці) -- главі нашої Церкви. Тим паче що повний титул Намісника за числом його букв рівно в десять разів більший довжини титулу Господа  Бога, бо складається лише з десяти букв проти ста* -- Намісника.

 

Зрозуміло, Намісник -- помазаник Божий, і тому судова мазанина для нього -- мерзопакостіє, а отже, в Суд з'явиться один із його представників, як посередник між ним і Богом. Тим  паче що відомо, де розташовується канцелярія Його Преосвященства.

 

Щоправда, духовна влада не втручається у справи влади світської й тому немає їй ніякого діла до потреб мирян, однак Бог вникає в усе у всіх і скрізь, тому представник має право й повинен вникнути в дану суть! Звісно, Бог не буде представлятися в суді, але, як Всюдисущий,  зможе подати благу думку своєму представникові.

 

Вивчивши справу, Суддя призначив її до слухання.

 

Оскільки Бога ніхто не сміє обвинувачувати,  а виправдовуватися Йому немає в чому,  судове засідання обійшлося без Прокурора та Адвоката, лише за участю Судді та Сторін.

 

Тому що диявол більше заземлений, ніж Бог занебесений, диявол з'явився до суду (зрозуміло, невидимим,  і не сам диявол,  а якийсь чорт на посилках) раніше за Бога і, звичайно ж, вселив потрібну думку Судді (потрібну дияволові,  тому що суддям потрібні тільки гроші). Тож Боже навіяння  спізнилося!  Тому що рішення вже було прийнято  (суд приймає рішення не тільки раніше, ніж його повідомляє, а й раніше, ніж повідомляє про  початок засідання. Тож суд -- порожня формальність, вистава для присутніх)!

 

Суддя Печерський, бачачи своє всесилля й чуючи свою безкарність, вирішив показати, що він -- навіть Богові указ,  і тому виніс рішення:

         

1. Богові -- зробити зауваження, що не туди дивиться й тому не те бачить.

 

2. Судовому виконавцеві такому-то -- довести до відома відповідача в 10-денний строк (потім можна не скаржитися, оскільки строк минув. -- Прим. авт.).

 

3. Заявники (скаржники, прохачі та ін.) можуть отримати рішення в одному екземплярі на всіх.

                                       

Суддя Ваша Честь Печерський.

 

Кажуть тепер, після такого суду (через такий суд) Страшний суд неминучий.

 

* Його Преосвященство Высокопреосвященніший Філарет митрополит Київський і Галицький Патріарший Екзарх всія України!