Минулого тижня завершила роботу друга сесія Верховної Ради дев’ятого скликання. Голова Верховної Ради Дмитро Разумков подякував народним депутатам за ефективну працю, підтримку та отримані результати! Як парламентарії оцінюють свою роботу і які надії покладають на третю сесію?

Євгенія КРАВЧУК, фракція «Слуга народу»:

— Почну з того, що підсумками другої сесії ми задоволені. Новий Виборчий кодекс, закон про імпічмент, кримінальна відповідальність за незаконне збагачення, надання статусу учасників бойових дій добровольцям, закон про викривачів корупції. Плюс два ухвалені останнього тижня важливі закони — про створення Фонду розвитку підприємництва та деофшоризацію (№ 1209 та № 1210). Середня швидкість роботи Верховної Ради — один повноцінний закон в один календарний день. Включно з вихідними. Інтенсивною була й робота нашого Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики. Ухвалено закон про культурні цінності, в першому читанні — про іномовлення. Комітет підтримав проект закону щодо підвищення ефективності роботи Національної суспільної телерадіокомпанії України (№ 2756). Він приводить у відповідність до оновленого законодавства правовий статус Наглядової Ради НСТУ. Зрештою, ми лише почали, а тому попереду на нас чекає ще більше завдань.

Сергій АЛЄКСЄЄВ, фракція «Європейська солідарність»:

— Другу сесію Верховної Ради дев’ятого скликання однозначно можна назвати турборежимною. На жаль, далеко не завжди це добре. Так, до прикладу, одним із рішень було ухвалення так званої судової реформи, щодо якої вже наприкінці року Венеціанська комісія надала критичні висновки. І ці висновки багато в чому збіглися з тими зауваженнями, які ми озвучували, вносячи свої правки.

Деякою мірою я розумію цей турборежим нової команди, однак як законодавчий орган ми маємо ретельно працювати над законами, щоб потім не доводилося вносити правки в нещодавно ухвалені закони, як це також було на цій сесії. Сподіваюся, на весняній сесії ми все-таки зможемо відійти від принципу політичної доцільності та перейдемо до конструктивної співпраці, бо мета в нас спільна — зробити Україну сильною та процвітаючою.

Що б я ще відзначив в підсумках роботи осінньої сесії, то це формування нашої частини Міжпарламентської групи дружби Україна—Італія. Наразі вона є однією з найбільших у Верховній Раді і налічує 82 парламентарії. Ми вже мали зустріч із куратором аналогічної групи в італійському парламенті Уго Каппеллаччі й обговорили основні напрями співпраці, після чого була офіційно сформована й італійська частина групи дружби. Такий формат роботи дасть змогу нам посилювати співпрацю на міждержавному рівні, що дуже важливо для України, враховуючи пануючі настрої в Італії.

Юрій БОЙКО, cпівголова фракції «Опозиційна платформа — За життя»:

— Перед парламентом стояли зрозумілі завдання: прокласти шлях до миру, розпочати роботу над прийняттям законів, передбачених Мінськими угодами. Скасувати антинародні медичну та освітню «реформи». Переглянути закони, що обмежили культурні та мовні права громадян. Необхідно було вивести з кризи національну економіку, забезпечити підтримку вітчизняної промисловості, сільського господарства, стимулювати підприємництво і створення робочих місць. Безумовними пріоритетами були боротьба з бідністю та розвиток народовладдя.

Фракція «Опозиційна платформа — За життя» підготувала пакет усіх необхідних законопроектів для вирішення цих найактуальніших для людей та країни питань. Ми зареєстрували понад 180 проектів законів. Але в порядку денному опинилися закони про ринок землі, про скасування трудових прав громадян, про обмеження свободи ЗМІ та про ліквідацію самоврядування. Ці дії викликали розчарування серед населення. У вересні роботу депутатів люди сприймали переважно прихильно. Нині більш як половина населення негативно оцінює роботу монобільшості.

Сергій СОБОЛЄВ, заступник голови фракції «Батьківщина»:

— Замість того щоб, наприклад, ухвалити відповідні законодавчі акти щодо деофшоризації країни, які «Батьківщина» підготувала ще кілька років тому, ми отримали якісь уривки законів, які знищують малий бізнес, підвищують статус перевірок податкової і тільки в кількох статтях змінюють законодавство щодо тих, хто працює в офшорних юрисдикціях і не сплачує податків в Україні, але змінюють так, що це легко обійти.

Ще одна проблема — необґрунтована політика Національного банку щодо зміцнення грошової одиниці, яка зупиняє наш експорт, а отже — промислове виробництво. Саме тому в останні два місяці ми отримали понад 7 відсотків скорочення промислового виробництва, а загалом за минулий рік матимемо падіння у 2,5 відсотка. В таких умовах імпорт стає вигідним, а виробництво та експорт нашої продукції — економічно невигідними. Крім того, абсолютно не змінена податкова база не створює належних умов для залучення інвестицій в країну, але стимулює виведення капіталу за кордон для уникнення від оподаткування. Тобто ми зовсім не побачили серйозних еволюційних, тим паче революційних змін податкового законодавства.

Останній варіант змін до земельного законодавства, які дозволяють купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення (що в країні було заборонено, і ми постійно стимулювали орендні відносини), запроваджує схему, за якою ключовими гравцями стають банки, фінансові посередники та фінансові спекулянти, які надаватимуть кредити тим, хто бажає купувати землю, бо земля буде заставою в разі невиконання кредитних зобов’язань. До чого це призведе? Фактично банки стануть ключовими власниками земельних угідь сільськогосподарського призначення і далі протягом двох років вони будуть зобов’язані перепродати їх. Тобто надалі саме від банків залежатиме питання концентрації земель, хто буде їх власником, а також створюються можливості для фінансово-спекулятивних операцій. Добре, що ці зміни не встигли ухвалити під час попередньої сесії, але попереду на нас чекає серйозна боротьба.

Вищезгадані прорахунки, зокрема, відсутність змін до податкового, митного, акцизного законодавств та підтримки інвестицій і малого бізнесу, якраз і призвели до проблем із виконанням бюджету майже на 100 мільярдів гривень. Тепер наповнювати його пропонується за рахунок, наприклад, грального бізнесу. Якщо врахувати, що цього року до бюджету від грального бізнесу планують отримати до 4 мільярдів гривень, то це означає, що громадяни повинні будуть програти в казино і гральних закладах до 40 мільярдів гривень. І це тільки офіційно, а можна лише уявити, скільки додатково неофіційно буде виведено коштів із грального ринку. Наша фракція вважає, що продаж землі чи права на відкриття казино заради наповнення бюджету — це шлях у нікуди.

Щодо зупинення трудової міграції з України. Якщо візьмемо до уваги тільки офіційну статистику про виїзд минулого року 1,9 мільйона найактивніших громадян, то можемо уявити, яка це трагедія для нашої країни.

Наступна проблема — абсолютна нереформованість системи заробітної плати. Бо продемонстровані зарплати та особливо премії топ-чиновникам і членам наглядових рад таких держкомпаній, як «Укрзалізниця», «Енергоатом», «Укроборонпром», в умовах зростання заборгованості за мізерними зарплатами інших громадян не можна назвати інакше, як банкет під час чуми. Особливо це стосується членів наглядових рад, в яких 11 місяців фактично відпустка, а один місяць вони не знають, чим зайнятися, але при цьому їм виплачують по 300—500 тисяч гривень на місяць. Окрема тема — це такі «досягнення», як анбандлінг «Нафтогазу України», який тепер став лише «прокладкою» між «Газпромом» і державною компанією, що займається транзитом газу. При цьому керівництво «Нафтогазу Україна» ще й виписує собі багатомільйонні премії, зокрема, останній приклад — це 700 мільйонів гривень, які вони намагаються отримати.

У питанні зовнішньої політики ми й надалі перебуваємо в болоті Мінських угод, яскравим прикладом чого стали останні переговори в нормандському форматі, які супроводжувалися десятками вбитих та сотнями поранених на передовій. Очевидно, що жодного припинення ведення вогню не відбулося, бо це й неможливо без взяття під контроль україно-російського кордону.

У мене сподівання лише на те, що в парламенті розпочнеться конструктивна робота. Бо за цей час підготовлено десятки законодавчих ініціатив, що передбачають зміну на краще податкової системи чи аграрних відносин, але які, на жаль, не вносяться до порядку денного. Розраховуємо, що наступна сесія буде набагато продуктивнішою та що парламент враховуватиме найкращі світові та українські напрацювання, щоб ситуація змінювалася на краще.

Записав Сергій ЛАВРЕНЮК.