Робоча нарада за участю голови ОДА Юрія Погуляйка (в центрі).
Нововолинськ дедалі рідше називають шахтарським містом. Хоча виникло воно на початку 1950-х саме завдяки розвитку нового Львівсько-Волинського вугільного басейну. Сьогодні з дев’яти шахт залишилося лише дві, й ті заледве працюють. Кращі пласти вироблені, тож дедалі частіше йдеться про їх закриття — як малопродуктивних. Можливо, і закрили б, але сподівалися, що нарешті стане до ладу шахта № 10 «Нововолинська» і прийме гірників із згасаючих уже вугільних підприємств. Однак чекання розтягнулося на роки.
Десяту почали будувати ще в квітні 1989-го, а кінця довгобуду ще не видно. Гірше того, невідомо взагалі, чи потрібна Україні шахта, яка могла б щороку видавати на-гора майже по мільйону тонн цінного вугілля для електростанцій. Принаймні в державному бюджеті на 2020-й коштів на її будівництво і обслуговування не передбачено.
Саме ця невизначеність і спонукала нещодавно призначеного голову Волинської облдержадміністрації Юрія Погуляйка відвідати цю єдину в Україні шахту-новобудову. Ще в грудні минулого року керівник виконавчої гілки влади області, маючи вже інформацію про відсутність фінансування у 2020-му, зустрічався з гірниками і пообіцяв приїхати у місто, щоб особисто оцінити будівельний стан шахти № 10 і перспективи її добудови, почути їхню думку.
Найголовніша інформація до роздумів: для завершення будівництва шахти № 10 «Нововолинська» необхідно залучити 2,9 мільярда гривень. На звернення депутатів міської ради Міністерство енергетики рекомендувало волинянам шукати інвесторів для добудови або ж продати. Мало того, як вважає головний інженер підприємства Віктор Ковтун, щоб завершити будівництво, необхідно скоригувати проект, який безнадійно застарів, а на це піде півтора року. Весь цей час слід дбати про безпеку шахти: вентилювати виробітки, відкачувати воду, обслуговувати обладнання. На це, за найскромнішими підрахунками, необхідно щомісяця п’ять мільйонів гривень. І хоча в бюджеті коштів на фінансування шахти не передбачено, гірники продовжують підтримувати її життєдіяльність.
Можна не погодитися щодо термінів на корегування проекту: роботи вдасться виконати швидше, аби були кошти. Але позиція уряду незрозуміла. Без фінансування у гірників залишається один шлях, як у тих моряків — «відкрити кінгстони» і затопити шахту. Не можна ж далі качати з порожнього в порожнє! Але хіба це по-господарськи? Адже шахта більш як на 80 відсотків збудована, на її спорудження вже витрачено кошти, еквівалентні сотням мільйонів доларів. Надто дорога і надто глибока вийде криниця!
— Ми не покинемо шахту навіть у такому стані, але дуже сподіваємося на вашу допомогу та вольове рішення Прем’єр-міністра та Президента України, — звернувся до Юрія Погуляйка Віктор Ковтун.
— Шахта № 10 має бути добудована і працювати. Бо, враховуючи особливості шахтарського міста, лише в такий спосіб вузькопрофільні працівники будуть років на 40 забезпечені роботою, інакше, після вичерпання ресурсів діючих шахт, Нововолинськ чекатиме соціальний стрес. Швидко створити 2000 нових робочих місць та перекваліфікувати людей — не так просто. Щодо залучення приватних коштів у будівництво шахти, то всі хочуть отримати швидкий прибуток. У випадку з вашою шахтою так не вийде — потрібні роки, щоб вона стала рентабельною. Тому слід шукати інвесторів у Польщі та Чехії, — переконаний голова ОДА Юрій Погуляйко.
Він запропонував створити робочу групу із 6—7 осіб, до якої увійдуть представники адміністрації, профспілок, гірників, щоб наступного тижня поїхати для консультацій у міністерство і там намагатися зрушити справу з точки «невизначеності».
Залишається сподіватися, що під час візиту на Волинь, а вони вже не раз анонсувалися, хтось із найвищих керівників держави все-таки вважатиме за потрібне заїхати на шахту, яка будується вже 31 рік і має перспективу стати найглибшою в державі криницею. Слід поставити крапку на цьому марнотратстві.
Волинська область.
Фото з сайту Волинської ОДА.
