На війні у 1945-му ми були наймолодшими. Нам випало звільняти Європу: я особисто пройшов від Вісли до Одера. Сьогодні серед ветеранів ми найстарші. Мені вже 94. І у своєму районі з фронтовиків залишився я один. І от, на старість, нас порадували, замінивши пільги на комуналку монетизацією. Якщо раніше все відбувалося в автоматичному режимі, то з жовтня минулого року, як сніг на голову, посипалися рахунки. А як і чим платити? Хто і коли компенсуватиме — поки що невідомо. Кажуть, хто прогавив другу хвилю монетизації і до середини жовтня минулого року не заявив, що має пільги, тепер чекатиме аж до квітня нинішнього року. А хто ходитиме до каси, хто стоятиме у чергах, якщо ні я, ні моя дружина з дому ні ногою. Вік і фізичний стан, знаєте, не дозволяють. От вже ж справді — потурбувалися про ветеранів! Красно дякуємо.
Микола ЯЦЕНКО, інвалід I групи.
Дніпро.
