Невже можливо, щоб у чотиримільйонній європейській столиці ніхто не знав, що ж діється за високим зеленим парканом у центрі міста, на проспекті Перемоги, 50-а!? Ні в департаментах КМДА, які відповіли на письмові запити редакції, ні в Міністерстві розвитку громад і територій, ні в Державній архітектурно-будівельній інспекції, які вже місяць тягнуть із відповіддю на запити парламентської газети.
Ресторан стає... хмарочосом
Не знає, здається, і шановний градоначальник, який перед Новим роком урочисто, з помпою, щоправда, без оркестру, відкривав мостовий перехід-переправу з одного «берега» проспекту на протилежний. Невже під час церемонії, особистого інспектування та перегонів на квадроциклі, що транслювали більшість українських телеканалів, ні йому, ні його заступникам і помічникам — нікому — в очі не впав той паркан, і вони не поцікавилися, що ж то за секретний об’єкт з’явився в столиці над самісінькою лінією метрополітену, за сто метрів од станції метро «Шулявська».
Нагадаємо, в чому суть справи.
Улітку минулого року, майже поруч із будівлею «Преси України» та фактично під ґанком будівлі громадської організації Товариства сприяння обороні України раптом виріс зелений будівельний паркан. Разом із ним з’явилися і перші тривожні чутки. Люди розповідали, що тут будують висотний бізнес-центр, а тому їх непокоїло й те, що будівництво, найімовірніше, триває незаконно, адже паркан огородив половину скверу «Слава танкістам» (точніше — його залишки), і те, що висотка порушить архітектурний комплекс, що склався біля «Шулявки», та найбільше те, що колосальний тиск на землю, який створить височезна новобудова, може призвести до серйозної техногенної катастрофи, адже будівлю хочуть звести практично над лінією метро, що веде від «Шулявської» до «Берестейської».
Відгукнувшись на занепокоєння киян, ми спрямували інформаційні запити в Київську міську держадміністрацію (КМДА). Відповіді були... оптимістичними. На думку держслужбовців, усе — законно. Для паніки підстав немає.
Ну, зведуть будівлю, де киян прийматиме ресторан швидкого обслуговування, так, мовляв, кому від цього погано? Ба, власники ділянки ще й озеленять місцевість навколо будівлі, це ж, мовляв, лише вітати треба!
Та вже наприкінці минулого року «невдячні» кияни знову забили на сполох. З’явилася інформація, що тут зведуть 30-поверховий житловий будинок!
Опосередковано це підтверджували й такі факти. Один приватний проектний інститут звернувся до керівництва ГО Товариства сприяння обороні України з проханням надати проектну документацію, що стосувалася міцності перекриттів будівлі ГО. А «Преса України» раптом вирішила не продовжувати контракт оренди з Національною архітектурно-будівельною бібліотекою, що займає будівлю колишньої їдальні видавництва. Якщо ж цю будівлю знести, з боку вулиці Нестерова відкриється зручний шлях для підвезення будматеріалів до зеленого паркана.
Ми знову направили інформаційні запити в КМДА. І що ж?
Хроніка метаморфоз
І дивну картину змалювали відповіді на ці запити!
Ще в лютому далекого 2004 року, повідомив департамент земельних ресурсів КМДА, ділянку землі під кадастровим номером 8000000000:88 :093:0026 було передано в оренду на 1 рік якомусь ТОВ «Рінко», «для будівництва та обслуговування ресторану швидкого обслуговування за договором оренди земельної ділянки від 17.05.2004 №91-6-00256».
Не минуло і півроку, як, цитуємо, «На підставі рішення Київської міської ради від 21.10.2004 № 627/2037 вказана земельна ділянка продана ТОВ «Рінко» (договір купівлі-продажу несільськогосподарського призначення від 26.04.2005 № 1-1152)».
А ще за два роки: «рішенням Київської міської ради від 24.05.2007 № 649/1310 змінено цільове призначення земельної ділянки на пр. Перемоги, 50-а, а саме: для будівництва, експлуатації та обслуговування торгово-офісного комплексу з рестораном швидкого харчування та благоустроєм і озелененням скверу».
Як бачимо, ресторан раптом став торгово-офісним центром!
А з відповіді іншого департаменту — будівництва та житлового забезпечення дізнаємося, що «за наявною у Департаменті інформацією, на підставі цивільно-правової угоди ТОВ «Шулявка» набуто право власності на зазначену земельну ділянку (державний акт на право власності від 06.07.2010 № 01-8-00220)».
Помітили підміну? Так і хочеться перейти на термінологію спортивних коментаторів і оголосити, що вкрай утомлене й добряче пошарпане боротьбою з київськими чиновниками ТОВ «Рінко» залишило майданчик, а натомість з’явилося нове, повне сил і наснаги ТОВ «Шулявка», яким — о, незвідані можливості людського спілкування: в одні й ті самі слова можна вкласти іноді зовсім протилежний зміст! — «набуто право власності на... земельну ділянку».
І вже новий гравець найняв будівельний трест, який на замовлення власника і зводить тут... невідомо який об’єкт.
Точніше — відомо. На інтернет-порталі з продажу нерухомості ЛУН уже з’явилося оголошення про зведення житлового будинку. Щоправда, продаж квартир ще не розпочали, та уявляєте, що буде, коли він стартує, а інвестори почнуть вкладати кошти у будівництво хмарочоса?.. Громадські діячі, які давно борються проти незаконних забудов у Києві, свідчать, що тоді зупинити це будівництво, нехай воно і тричі незаконне, буде фактично неможливо!
Нехай воно хоч провалиться в тунель метрополітену! Його будь-що зведуть, бо квартири в будинку до того встигнуть розкупити.
А що ж у КМДА?
Незавершена перевірка
Департамент земельних ресурсів повідомляє, що керується «Положенням про Департамент, затвердженим рішенням Київської міської ради від 19.12. 2002 № 182/342 (зі змінами), відповідно до якого питання будівництва не належать до повноважень Департаменту».
Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю — його «не наділено повноваженнями проводити перевірку достовірності інформації, зазначеної замовником будівництва». Тобто, написав забудовник, що захотів, і — гуляй, ніхто не перевірить, що він будує! Крім того, департамент «не веде реєстр незаконних забудов у місті Києві». І справді, навіщо, якщо досить «інформації, зазначеної замовником...»
А департамент будівництва та житлового забезпечення КМДА повідомляє: навіть якщо порушення є, то зробити нічого не може, бо його «не наділено повноваженнями щодо примусового впливу на суб’єкти містобудування».
Та будемо об’єктивними. Цей департамент, відгукнувшись на наш запит, у червні минулого року направив посадову особу «з метою проведення позапланової перевірки дотримання замовником робіт — ТОВ «Шулявка» та підрядником вимог будівельних норм, стандартів і правил», але посадова особа «з’ясувала» небагато: «...земельна ділянка огороджена металевим парканом, на ділянці розташований вагончик охорони, будівельні роботи не виконуються, будівельники, відповідальні особи замовника та підрядника відсутні...».
Читаємо далі, «...відповідно до пункту 9 Порядку здійснення контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05. 2011 № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється в присутності суб’єктів містобудування, або їх представників, які будують або збудували об’єкт...». Без них нічого побачити «неможливо».
Тоді, як ми зрозуміли з листа, спеціалісти спрямували письмові повідомлення керівникам ТОВ «Шулявка» та підряднику, запросивши їх у КМДА «з документами, необхідними для перевірки». Ті, звісно ж, на призначену дату не з’явилися.
Тоді департамент звернувся в Шевченківське УП ГУ Нацполіції в місті Києві. Очевидці розповідають, що поліцейські приїздили. Побачили паркан, байдуже здвигнули плечима і... спокійнісінько поїхали.
На цьому історія не закінчилася. Як нам відписали в департаменті, «у період з 20.01. по 31.01 2020 р. було заплановане «проведення планової перевірки дотримання ТОВ «Шулявка» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності» й у разі «виявлення порушень будуть вжиті заходи відповідно до законодавства України». Однак чи то порушень не виявили, чи в департаменті просто забули повідомити нам про результати, та про підсумки перевірки поки що нічого невідомо.
Коли обмежена компетенція
Ще два цікаві факти для роздумів.
Перше. Як свідчать відповіді з КМДА, за нинішніми правилами, ніхто не має права перевіряти, що власники роблять на придбаній ділянці землі. Зокрема, ведення підготовчих робіт не вважається будівництвом, а тому не підлягає контролю. Відтак державні чи муніципальні органи, наділені правом контролю, цим правом можуть скористатися лише після початку будівництва. Коли, як твердять громадські активісти, найчастіше зупиняти незаконне будівництво вже пізно, особливо, якщо це вже проінвестований людьми житловий будинок.
Скажімо, відома громадська діячка Ірина Алексеєнко довго боролася з незаконним будівництвом житлового хмарочосу, який зводили просто у дворі будинку, в якому вона живе. Дійшло до суду, який задовольнив позов активістів, визнавши зведення будинку незаконним. І що ж? А нічого! Оскільки квартири в будинку вже розкупили, влада вирішила... визнати будівлю такою, що зведена законно.
Одна з небагатьох перемог активістів — зупинення масштабного будівельного проекту на київських Осокорках, де забудовник планував звести комплекс «Патріотика на озерах», в який увійшло б аж сорок 25-поверхових житлових будинків. Це масштабне будівництво планували вести на території (увага!) заповідної плавневої зони Києва, де збереглося кілька мальовничих озер. Зрозуміло, що будівництво знищило б цю зелену зону столиці.
На щастя, Київрада, зокрема, й за наполягання міського голови міста Віталія Кличка в кінці січня 2019 року розірвала всі угоди із забудовником (земельну ділянку йому виділили без рішення Київради), й тепер тут планують створити чудовий ландшафтний парк. Приємно, що цій добрій справі сприяла й публікація в «Голосі України».
Але скільки до цього було мітингів протесту, скільки пікетів! Кілька разів доходило й до сутичок із поліцією та тітушками. Усе, здається, вирішило те, що на допомогу активістам прийшли досвідчені адвокати, теж небайдужі люди, які виграли в забудовника всі суди.
Та, якщо чесно, громадськість перемогла, здається, тільки тому, що зведення «Патріотики на озерах» ще не розпочалося. Відбувалися тільки підготовчі роботи, заховані за (о сумна іронія!) високим зеленим парканом. Якби ж забудовник устиг звести будинок-два, його б уже не зупинив ніхто.
Друге. Всі департаменти КМДА у своїх відповідях газеті дружно посилаються на те, що діють у межах законодавства (Закони «Про регулювання містобудівної діяльності» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядок виконання підготовчих і будівельних робіт, затверджених КМУ 13.04. 2011 р. № 466), та — у межах своєї компетенції.
Усі, до кого звертаємося, без упину товчуть одне й те саме. Ми, мовляв, діємо в межах своєї компетенції та виключно за класом наслідків (відповідальності)... Тобто, всі достеменно знають, що будується щось таке, що вище їхнього класу відповідальності й поза межами їхньої компетенції. Але, мовляв, межі їхньої компетенції не дозволяють порушити вимоги класу відповідальності. Таке лихо!
Зручно, знаєте, коли у всіх обмежена компетенція. Ніхто ні за що не відповідає! Але ж хтось — компетентний — дав дозвіл на виділення землі, потім ще хтось — на приватизацію земельної ділянки, на зміну
цільового призначення об’єкта будівництва...
Що ж відбувається?..
Віктор БОНДАР, Ярослав ФАЛЬКО.
Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.
(Далі буде).
