Цій лізинговій історії скоро буде одинадцять років. А закрутилося-завертілося усе у ній 4 березня 2013 року, коли за зверненням народної депутатки прокуратура міста Києва відкрила кримінальне провадження стосовно посадових осіб Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» і ТОВ «Новий Двір», зареєстроване у Хмельницькій області.

Звинувачення зводилося до того, що протягом 2009—2012 років компанія «Украгролізинг» закупила за державні кошти у ВАТ «Брацлав» обладнання для тваринницького комплексу на загальну суму 110,5 мільйона гривень, але воно начебто частково не доїхало до майбутніх тваринників у подільському селі. І хоч невдовзі своє звернення народна депутатка відкликала, справу продовжували розслідувати.

Попри те, що підозрюваних Василя Шпака та його сина Миколу протягом півроку жодного разу не викликали до слідчого органу, старшого Шпака 6 серпня 2014 року безпосередньо в залі суду було затримано.

Та вже через кілька тижнів звільнено з-під варти під грошову заставу.

І тут хочу зробити невеликий відступ. Нині-то ми добре знаємо, що принаймні донедавна усі державні грошові потоки влада брала під свій жорсткий контроль. Особливо ті, що проходили через великі державні підприємства. І то добре.

Але коли це не робиться для того, щоб менше коштів потрапляло у державну скарбницю, а побільше — у кишені тих, хто ними розпоряджався, та їхніх покровителів. Особливо це набрало викривлених форм, коли до влади прийшла Партія регіонів, а Прем’єр-міністром став Микола Азаров. Чи не тому всі ці негативні процеси у вітчизняній економіці названі народом «азарівщина».

Таким ласим шматком виявилось і ДПАТ НАК «Украгролізинг», створене наприкінці минулого століття, з мільярдами оборотних коштів. До речі, хресним батьком цієї потужної компанії і став Василь Шпак, який доклав чимало зусиль, щоб державний лізинг з’явився на економічній карті України. Власне, він й очолював компанію до 2002 року. А на початку 2009-го головою правління «Украгролізингу» уряд призначив його сина — Миколу Шпака.

Спочатку начебто жодних непорозумінь не виникало. Та з часом, вважає Шпак, азарівське оточення накинуло на компанію оком і вирішило прибрати її до своїх рук. Отож призначили нового заступника голови правління.

Зрештою, на початку вересня 2013 року Кабмін звільняє Шпака-молодшого з посади голови правління ДПАТ НАК «Украгролізинг», а на його місце призначає Жанну Орінічеву. І хоч невдовзі суд скасував незаконне рішення і поновив Миколу Шпака на посаді, до виконання своїх службових обов’язків він так і не приступив — його просто не пустили у приміщення «Украгролізингу».

А тим часом тривало досудове слідство. Та до суду справа так і не дійшла. Рахували-перераховували те обладнання, яке вже змонтували на тваринницькій фермі у подільському селі Остапківці, що на Хмельниччині, і по-різному виходило. З’являлася велика нестача, коли проводилися так звані позапланові перевірки окремих договорів фінансового лізингу. А ось щорічні перевірки Держфінінспекцією України і Рахунковою палатою діяльності компанії, зокрема використання бюджетних коштів, жодного разу не зафіксували порушень, які мали б кримінальний характер. Зрештою це призвело до того, що 4 березня 2015 року Прокуратура міста Києва закрила це кримінальне провадження у зв’язку з відсутністю достатніх доказів для доведення винуватості Василя і Миколи Шпаків у суді та вичерпаними можливостями для їх подальшого отримання. У постанові про закриття кримінального провадження, зокрема, зазначено: «...Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи № 12023/17652/14-55 від 29.12.14 висновки позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» за IV квартал 2012 року та завершений місяць 2013 року, результати якої викладені в акті аудиту Державної фінансової інспекції № 07-23/77 від 19.12.2013 підтвердити або спростувати не видається за можливе у зв’язку з порушеннями, допущеними під час проведення ревізії».

Таким чином, висновки про відсутність у ТОВ «Новий Двір» майна фактично ґрунтуються на сумнівному акті позапланової ревізії окремих напрямів фінансово-господарської діяльності державної лізингової компанії? Треба додати, що в квітні 2013 року на підставі рішення НАК «Украгролізинг» експертною компанією «Укравтоекспертиза-Стандарт» проведено оцінку майна ТОВ «Новий Двір». Згідно з їхнім висновком станом на 15.04.2013 ринкова вартість встановленого та виявленого обладнання для утримання великої рогатої худоби та покриття ферм становить 123,7 мільйона гривень, що, як на мене, спростовує висновки, викладені в акті Держфінінспекції.

Щодо тваринницького комплексу ТОВ «Новий Двір», то його першу чергу збудовано і здано в експлуатацію у 2009 році за сучасними технологіями. Майже півсотні жителів Остапківців отримали робочі місця, належні умови праці і добротну зарплату. Завдяки інвесторам до села вимощена дорога з твердим покриттям, місцевий бюджет отримав нові податкові надходження.

Можна стверджувати, що «Украгролізинг» чітко виконав умови договору щодо постачання обладнання перед своїм клієнтом. А ось «Новий Двір» має повністю розрахуватися з лізинговою компанією до 2024 року — так передбачено вже згаданим договором. Треба сказати, що власники тваринницького комплексу не завжди вчасно і в повному обсязі погашали планові платежі. Мовляв, цього не давала зробити низька закупівельна вартість молока. Тож «Украгролізинг» за часів керівництва ним Миколою Шпаком намагався повернути борги через судові позови, але це не дало очікуваного результату.

Здавалося б, усі крапки над «і» розставлено. Та 9 листопада 2015 року (саме напередодні дня народження Шпака-старшого) ГПУ скасувала рішення Прокуратури міста Києва та відновила досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, доручивши його проводити Прокуратурі Київської області.

До речі, відкриття цієї справи базувалося на рекомендаціях, які зафіксовані в акті фінансового аудиту, проведеного Держфінінспекцією України. У 2016 році справу нарешті передали у Печерський районний суд міста Києва.

За той час було призначено 17 судових засідань, але жодне з них не закінчилося винесенням вироку, зокрема виправдувального. 

Та ось два сайти (не будемо їм робити рекламу) регулярно, перед кожним перенесеним засіданням, мов папуги, повторюють про так звані злочини двох Шпаків — батька і сина, хоча лише суд — і тільки він може назвати людину винною. Але що до того інтернетівським «викривачам злочинності» — вони все вже давно знають і навіть міру покарання визначили. Так і засмерділо минулим зі сталінських часів.

Довідково

Микола Шпак очолював компанію «Украгролізинг» з лютого 2009-го до вересня 2013 року. За цей час повернення планових лізингових платежів зросло з 27 відсотків до 90 відсотків. А портфель замовлень сягнув майже одного мільярда гривень. З недобросовісних лізингоотримувачів (а такі завжди бувають!) борг повертали через суд. Щорічні перевірки ревізорами Контрольно-ревізійного управління та Рахункової палати грубих порушень у роботі компанії не виявляли.

Дослівно

«У ході досудового розслідування також не здобуто доказів причетності службових осіб ДПАТ «НАК «Украгролізинг» до розтрати майна, переданого на відповідальне зберігання ТОВ «Новий Двір», а також не здобуто доказів, які б свідчили про те, що службові особи ДПАТ «НАК Украгролізинг», ТОВ «Новий Двір» та ВАТ «Брацлав» розтратили вказане майно, що в свою чергу свідчить про відсутність у діях посадових осіб ДПАТ «НАК «Украгролізинг», ТОВ «Новий Двір» та ВАТ «Брацлав» складу злочину, передбаченого ст. 364 та ст. 191 КК України».

З постанови Прокуратури міста Києва про закриття кримінального провадження від 4 березня 2015 року.