На знімку: переможець і призер двох змагань кінологів Дмитро Довгалюк зі своїм чотирилапим помічником на кличку Арлана.

У новому підрозділі — 14 бійців і стільки ж їхніх чотирилапих друзів. Чим викликана така необхідність?

Раніше у полку, що дислокується на Вінниччині, служили дві групи собак. В одній навчали виявляти злочинців по їхньому сліду, в іншій тренували на пошук прихованої зброї та боєприпасів. Події на Сході держави змусили розширити штат чотирилапих гвардійців. З’явилися помічники, які вміють вказати на схованку мін та інших вибухових пристроїв.

 — У взводі зазвичай 30 бійців або майже стільки, а у вас лише 14, який же це взвод? — запитую керівника кінологічної служби полку майора Олександра Джурабаєва.

 — Не ображайте наших чотирилапих друзів, вони так само у штаті, як і кінологи, — каже майор. — 14 +14 — ось вам і повноцінний взвод.

Всі кінологи і їхні чотирилапі побратими пройшли службу на Донбасі. Дехто і нині виконує завдання в районі ООС. Чи не найбільше часу провів на Сході майор Олександр Джурабаєв. У нього солідний стаж кінолога — 22 роки служить разом з вірним другом. Точніше, друзями. За цей час поруч з ним були три собаки. Вісім років — найдовший час перебування на службі чотирилапих.

Собака рідко помиляється

Майор Джурабаєв згадує декілька епізодів виявлення його помічником заборонених предметів під час служби на Донбасі. На блок посту зупинили автомобіль ВАЗ-2109. Чотирилапий «гвардієць» після огляду автомобіля присів на задні лапи — і ні з місця. Як пояснює військовий, це означає, що вівчарка знайшла те, що шукала.

— Перед початком огляду щоразу запитуємо водія, чи нема у транспортному засобі зброї, вибухівки, наркотиків, — продовжує Олександр Джурабаєв. — Так було і того разу. Чоловік відповів, що нічого забороненого не перевозить. Якщо собака вказав на небезпечний предмет, маємо право розібрати авто, як кажуть, до гвинтика.

За обшивкою «дев’ятки» був схований 30-міліметровий снаряд. Одразу викликали слідчо-оперативну групу поліції.

Натомість водій одного з джипів і не мав намір ховати три магазини до автомата АКМ. Вони лежали між сидіннями. Можливо, не сподівався, що перевірятимуть салон. Собака вказала на заборонену знахідку. Всі три «ріжки» були з набоями.

Один з водіїв перевозив приховані чотири боєприпаси, в салоні іншого знайшли 25 набоїв до автомата.

— Собаки по-різному реагують на знахідку, — продовжує співрозмовник. — Одні сідають поруч — і ні руш з місця, інші прилягають і залишаються доти, поки не заохотиш тим, на що собака навчена. Треті подають сигнал голосом, починають гавкати.

На запитання: «Чи може собака помилитися?», майор відповідає: «Таке буває дуже рідко».

Малого пригріла Ельза

Кінолог на ім’я Богдан разом зі свою вівчаркою на кличку Армана нині на Сході України. У телефонній розмові розповів, що чергує на мобільних блок постах. Каже, його собака тренована на виявлення зброї та боєприпасів.

— Транспорту менше, бо карантин, — розповідає кінолог. — Але все одно їдуть, причому, кожен день. Недавно Армана виявила зброю. Хоча, як тільки дізнаються, що на посту є собака, остерігаються перевозити. Таку інформацію передають, як кажуть, від вуха до вуха.

Пістолет ПМ лежав у салоні легковика, в якому їхали четверо молодиків у цивільному. Армана не довго шукала знахідку

— Пацани, все нормально, — одразу зреагували на це пасажири. — І почали діставати з кишень документи. Ми з поліції.

Богдан змалку прив’язаний до собак. Каже, любить їх, вони – його. Коли був зовсім малий, бабуся принесла додому двоє цуценят. Вона працювала на залізниці у Жмеринці. Знайшла їх у коробці в одному з пасажирських вагонів. Хтось залишив, чи забув. Цуцика подарували знайомим, а його «сестричку» залишили у себе. Назвали Ельза. Один з випадків у сім’ї запам’ятали на все життя.

Богдан тільки навчився ходити. Дріботів ніжками по подвір’ю. Раптом дитини не стало. Де тільки не шукали! Хлопчик тим часом мирно спав у собачій буді. Забрався туди. Ельза пригріла його і боялася поворухнутися до того часу, поки дитина не проснулася.

Під час строкової служби в одній з частин Нацгвардії Богдан виявив бажання навчатися на кінолога. Чотири місяці провів у навчальному центрі на Львівщині. Після демобілізації виявив бажання повернутися на службу. Попросився у полк імені Богуна. Уже рік служить кінологом.

А вона не вкусить?..

Досвідчений кінолог майор Джурабаєв першим проводить співбесіду з охочими служити кінологами. Каже, по людині одразу видно, може вона займатися цією справою, чи ні.

— Якщо кажу, виведи з вольєра собаку, а мені відповідають, мовляв, вона ж покусає, далі можна не проводити співбесіду з таким претендентом, — говорить керівник кінологічної служби. — Нема в такої людини тями, як підходити до собаки. На іншого дивишся, він уже починає розчісувати шерсть, оглядає, чи нема кліщів, видно, що відчуває тварину. З такого буде толк. Такий точно спершу нагодує собаку, тільки тоді сам сяде до столу.

На службу можна приходити з власною собакою. Її здібності перевірять. Якщо справді тренована, візьмуть разом з господарем. Якщо своєї собаки нема, її дадуть у частині.

За словами співрозмовника, у них служать чотирилапі таких порід як німецька, бельгійська вівчарки, лабрадори. Собак тренують за трьома видами пошуку: вибухівки і мін; зброї та боєприпасів; пошуку злочинців.

Це не тільки мої перемоги…

Торік кінолог полку імені Богуна Дмитро Довгалюк разом зі своєю собакою на кличку Арлана завоював дві високі нагороди на змаганнях з багатоборства. Виборов перше місце серед учасників з семи команд Західного оперативного територіального об’єднання. Вони відбувалися у Тернополі.

Ще одну почесну нагороду привіз зі Львівщини. На базі навчального центру кінологів Нацгвардії у місті Золочів став третім серед гвардійців-кінологів з усіх підрозділів НГУ.

— Це не тільки мої перемоги, — каже Дмитро. — З усіх сил старалися разом з Арланою.

Вінницька область

Фото надано прес-офіцером полку імені Івана Богуна НГУ Миколою Ковалем.