Кілька днів тому Прикарпатський національний університет оприлюднив інформацію про роботу над мистецькою частиною проекту створення Хресної дороги до вершини гори Піп Іван Чорногірський (Попіван). Тема викликала жваву дискусію серед громадськості та різнополюсні оцінки: від схвалення — до осуду самої ідеї. Тож у ПНУ вирішили наразі не переходити до наступного етапу реалізації задуму. Натомість розпочинають формування серед громадськості розуміння глибини його мети.

«Сама ідея Хресної дороги має об’єднуюче значення. Головний акцент — на екуменізмі, формуванні поваги до подарованої Творцем природи та розвитку туризму в регіоні. ПНУ розглядає Карпати як цілісну екосистему.

Внеском у збереження та її дослідження, безпеку туристичного руху на Чорногірському хребті стало створення Міжнародного наукового центру «Обсерваторія» за ініціативи Прикарпатського та Варшавського університетів. На його базі невдовзі постане науково-освітній центр з екологічного моніторингу транскордонних впливів», — ідеться в заяві, опублікованій на сайті ПНУ.

Завдяки такій співпраці університети забезпечують функціонування на вершині гори Явірницького рятувального посту Управління ДСНС в області. Підрозділ на базі МНЦ «Обсерваторія» врятував десятки людських життів.

Системна інформаційна робота допомагає тисячам шанувальників гірського туризму подорожувати безпечно.

«ПНУ дбає не тільки про збереження унікального біологічного й ландшафтного різноманіття, а й про розвиток регіону завдяки туризму, збереження культурної та духовної спадщини. Ось лише окремі університетські проекти: багатотомні видання про сакральні пам’ятки Карпат — «Старожитності Гуцульщини», «Великий Скит у Карпатах», «Гошівська обитель Богородиці на Ясній Горі в Карпатах», праця «Гуцульська діалектна лексика та фраземіка в українській художній мові». Спільно з університетами Аппалачі (США) працюємо над «Гірською школою українських Карпат», проектуванням Нової редакції Програми літопису природи для заповідників і національних природних парків тощо», — акцентує ректор ПНУ Ігор Цепенда (на знімку).

На сайті Міжнародного наукового центру «Обсерваторія Білий Слон» та на дискусійному форумі сайту проекту «Адаптація колишньої обсерваторії на горі Піп Іван до потреб високогірного рятувального навчального центру (PIREC)» ПНУ розпочинає відеокурси для туристів-початківців та науково-популярні розповіді про духовну спадщину, минуле й сьогодення мешканців Карпат. Такий інформаційно-просвітницький проект сприятиме природному розвитку екосистеми.

«Важливо звернути увагу на винищення природних популяцій рослин і тварин, занесених до Червоної книги, хаотичний туристичний рух із багатоденним перебуванням у горах, із негативними екологічними та пожежонебезпечними наслідками, завезення не притаманних карпатському біорізноманіттю рослин тощо. Саме це є головною загрозою екосистеми Карпат, а не встановлені без архітектурних концепцій та обговорень сакральні об’єкти, які є абсолютно в усіх куточках гір, а зокрема й на Чорногорі», — акцентують увагу у ПНУ.

Івано-Франківська область.

Фото автора.