Натхненне соло від сурмача й диригента Артема Філенка.
Це не журналістське перебільшення і ніяка не алегорія. Саме в комплексі «Чумацька криниця» поміж кремезних сосон і показали прем’єру «Музика лісу».
Діставатися сюди від, Херсона треба було з годину, але зголоднілу за видовищами публіку це зовсім не зупинило — до соснового гаю, під містом Олешки, потягнулися цілі колони автомобілів. Відтак прості дерев’яні лавочки просто неба зайняли понад сотню поціновувачів театру. Й запропонували їм своєрідний мікс на півтори години з виконання «живим» оркестром шедеврів класичної та сучасної музики (від Штрауса до «Океану Ельзи»), пісень солісткою Тетяною Лисак та навіть балетних номерів.
У підсумку вийшла така собі лісова симфонія, яку захоплені глядачі вітали стоячи просто таки шквалом оплесків. Ще більше задоволення цією реакцією виявив театральний диригент і сурмач, вимушений переселенець з Луганщини Артем Філенко. Артем «під завісу» виконав соло таку запальну партію на своїй сурмі, що присутні аж заволали від шквалу емоцій!
— Під час вистав «під дахом» глядачі бачать переважно акторів, але не оркестр. На лісовій сцені все інакше: можна не тільки насолодитися мистецтвом музичних віртуозів, а ще й перебувати з ними майже віч-на-віч, спільно віддаючись натхненню. І це чудово: репетирувати й грати просто неба нам дуже сподобалося. Тепер мрію із театральним оркестром взяти участь у виставі та концерті на воді, десь біля берега Дніпра. Адже встановити для цього плавучу платформу технічно не дуже складно й витратно, — поділився з власкором «Голосу України» Артем Філенко.
У свою чергу генеральний директор й художній керівник театру Олександр Книга каже, що тепер на лісовій сцені показуватимуть по дві вистави на тиждень. Звісно, перебування на природі ще нікому не зашкодило, хоча на експеримент зважилися не від хорошого життя. «Культурні заходи ніби дозволили. Та якщо скрупульозно дотримуватися карантинних обмежень, виходить, що в нашій великій залі на шість сотень місць можна розмістити хіба третину глядачів. Але ж витрати на світло, звук, прибирання, роботу акторів і технічних працівників від цього не зменшуються. В таких умовах хоч сенсаційну постановку запропонуй — вона однаково буде збитковою. До того ж ми й так заборгували глядачам майже мільйон гривень за квитки на двадцять вистав, які вони придбали ще до впровадження карантину. Цей борг треба відпрацьовувати. Тож ми і вирішили: краще працювати з аншлагом на малій сцені, ніж не до кінця використовувати потенціал великої», — розкриває Олександр Книга новий «рецепт» театральної «кухні».
Об’єктивності заради слід додати, що херсонські актори зараз використовують не тільки лісову, а й ще дві малі сцени в самому приміщенні облмуздрамтеатру. Звичайно, не кожну постановку легко адаптувати до них, але режисерам та акторам, зрештою, це таки вдається, і омріяні аншлаги вони таки збирають. То, може, їхній досвід виявиться у пригоді й іншим українським театрам, затиснутим у карантинних «лещатах»?
Херсонська область.
Фото автора.
