На знімку: механізатор-комбайнер Василь Дільман та головний агроном Анастасія Поповкіна.

Ще на початок липня тут зібрали озимий ячмінь. Середня врожайність — 43 ц/га. Попри вибрики стихії, коли негода частково спустошила сільгоспугіддя, на окремих полях урожайність сягала 49 ц/га, але поряд з цим були і скромні 38 ц/га.

Розпочато в господарстві й обмолот ріпаку. Перші гектари дали по 33 центнери. «На врожайність ріпаку передусім впливають погодні умови, сортові характеристики, терміни сівби та кількість рослин на одиницю площі, що у свою чергу визначає кількість стручків на рослину, кількість насінин у стручку та масу насіння», — деталізує головний агроном господарства Анастасія Поповкіна. Вона в жнивну пору завжди разом із механізаторами в полі — нині стежить, зокрема, за оптимальною висотою зрізування, щоб із зелених стебел у насіння волога потрапляла мінімально.

А ще ріпак доволі непередбачувана культура. Запізнишся з терміном збирання — втратиш, обмолотиш не повністю достиглі посіви — знову проблеми. У цьому контексті актуальним залишається раціональне використання сучасних технологій. «Завдяки їх застосуванню і завдяки працьовитим, відповідальним людям ми збираємо пристойну кількість збіжжя», — розповідає керівник господарства Петро Крамар, і зауважує, що врожайність багатьох культур була б значно вищою, якби природа раз по раз не підносила аграріям сюрпризи. Скажімо, після квітневої негоди в господарстві довелося пересівати понад 300 гектарів соняшнику та кукурудзи...

Сьогодення АПК імені Гіталова — не лише збереження добрих традицій, а й постійний пошук нового. У комплексі з сучасною технікою, грамотними, працьовитими спеціалістами це дає чудовий результат. Отже — буде хліб, і до хліба. Так було, є і буде — хлібороби сіють та жнивують попри всі пандемії, економічні кризи та війни...

Кіровоградська область.

Фото автора.