Про це під час засідання парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій розповів головний державний санітарний лікар України Віктор Ляшко.

Дискусію щодо стану підготовки до нового 2020/2021 навчального року народні депутати та представники виконачої влади розпочали з обговорення заходів з протидії поширенню COVID-19.

«Остаточне рішення буде ухвалено урядом у вівторок на черговому засіданні Кабінету Міністрів, — уточнив Віктор Ляшко. — Планується змінити підходи до адаптивного карантину, і ми прописуємо так званий епідпоріг — так, як було з грипом і подібними захворюваннями. Уся країна до районного рівня і міст обласного значення буде поділена на зони — «зелену», «жовту», «помаранчеву» і «червону». Й освітній процес у школах буде заборонено тільки в «червоній». Щоб до цього дійшло, треба, щоб певні рівні захворюваності були високі. І тоді закривається все в цьому конкретному районі чи місті обласного значення».

Змінювати статус району, наприклад переводити його з «червоної» зони до більш безпечної «помаранчевої», зможуть щоп’ять днів. При цьому враховуватимуть чотири індикатори і відсоток зростання захворюваності порівняно з попередніми даними. В’їзд та виїзд з «червоних» зон буде обмежено. Рішення про закриття районів чи міст прийматиме Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, зазначив Віктор Ляшко.

Голова комітету Сергій Бабак попросив роз’яснити, на який термін у «червоних» зонах закриватимуть школи і скільки часу знадобиться, щоб розблокувати освітню діяльність у разі покращення ситуації. «Нині обговорюється кілька варіантів, — повідомив Віктор Ляшко. — З економічної точки зору найдоцільніше закривати на 14 днів, оскільки це стандартний інкубаційний період. Водночас ми розуміємо наслідки двотижневого закриття і бачимо, що у 80 відсотках випадків симптоми хвороби виявляються на 5—8 день. Тому в нас розглядається або 14 днів, або 7».

Пов’язані з протиепідемічними заходами вимоги до шкіл МОЗ опублікує після 17 липня. Кількість дітей у класах задля дотримання соціальної дистанції у 1,2 метра не обмежуватимуть, запевнив Віктор Ляшко. Наповнюваність класів та груп у садках визначена законодавством. «Чому 40—45 дітей сьогодні в групах буває? Через те, що не будують садочки. Така само проблема зі школами. Наше завдання — стимулювати будівництво шкіл і працювати в цьому напрямі з місцевою владою», — додав він.

Тим часом Міносвіти розглядає три сценарії початку нового навчального року, розповів на засіданні комітету нещодавно призначений т. в. о. міністра Сергій Шкарлет. Один із них передбачає запровадження дистанційного, а другий — так званого комбінованого, чи змішаного навчання, коли половина дітей перебуває на уроці в класі й безпосередньо спілкується з учителем, а решта в цей час дивиться інтернет-трансляцію заняття вдома.

Наступного дня ці групи міняються місцями.

На зауваження народного депутата Романа Грищука про те, що вчителю буде надзвичайно важко вести урок і одночасно «стрімити» його для другої половини класу (для цього потрібен якісний Інтернет, відповідна техніка і навіть допомога асистента), Сергій Шкарлет відповів оптимістично. У протидії коронавірусній небезпеці він сподівається на мудрість керівництва шкіл, підкріплену фінансовою автономією, а також на сприяння батьків.

Сценарій навчання залежатиме від рівня захворюваності у місті чи районі та від віку дитини. Сергій Шкарлет зауважив, що запроваджувати стовідсоткову «дистанційку» для учнів 1—5 класів не будуть, адже до школи вони ходять не тільки задля знань, а й задля соціалізації. Крім того, батькам малюків треба дати можливість працювати, а не сидіти з дитиною.

Народний депутат Сергій Колебошин окреслив коло проблем, які мають цікавити МОН у цьому контексті: зокрема, чи знадобляться додаткові кошти (і чи потребуватиме це змін до державного бюджету), якщо через «коронавірусний» режим вчителям доведеться з вересня працювати понаднормово. Можливо, в проекті бюджету на 2021 рік варто запровадити окрему субвенцію на забезпечення дистанційної освіти. Крім того, він запропонував заслухати інформацію щодо того, наскільки освоєно наявні освітні субвенції («Спроможна школа для кращих результатів», субвенцію на НУШ тощо), як ідуть справи із забезпеченням шкільними автобусами, чи звернули увагу на посилення протипожежних заходів і, нарешті, чи згадають про кошти на підвищення кваліфікації вчителів, які стали жертвою секвестру. «Хотілося б також знати динаміку працевлаштування вчителів-пенсіонерів, яких мали перевести на строкові контракти, — зауважив Сергій Колебошин, — чи спрацювала ця норма закону, чи вона насправді виявилася дискримінаційною».

Принаймні на частину цих запитань відповіді було отримано. На закупівлю шкільних автобусів цьогоріч виділили 600 мільйонів гривень. «На сьогодні отримали автобуси 453 заклади освіти», — доповів Сергій Шкарлет.

Найбільше шкільного транспорту закупили на Львівщині — 54 одиниці. Тож діставатися до закладів освіти дітям буде легше.

З позитивних новин пролунала й така: уряд збирається повернути 200 мільйонів гривень, що призначалися університетській науці. «Є також домовленість щодо 1,5 млрд на стимулювання молодих вчителів», — запевнив Сергій Шкарлет. 250 мільйонів спрямують на забезпечення пожежної безпеки у вишах.