Форум організований у партнерстві з Адвокатським об’єднанням «Юрлайн».

Тема заходу: «Оренда комунального майна та земельних ділянок: новели законодавства, процедурні особливості та порядок передачі».

Участь у ньому взяли член Науково-консультативної ради при Верховному Суді, директор Інституту економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова НАН України, член-кореспондент НАН України, академік Академії економічних наук, член-кореспондент НАПрН України, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України Володимир Устименко, заступник директора Інституту економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова НАН України, доктор юридичних наук Руслан Джабраілов та Володимир Єрмоленко, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді, завідувач кафедри аграрного, земельного та екологічного права імені академіка Василя Янчука Національного університету біоресурсів та природокористування України, доктор юридичних наук, професор.

Утім, спікери у своїх доповідях зачепили не лише заявлену тему, дискусія відбулась зі значно ширшого кола питань.

Так, Володимир Устименко серед іншого зауважив, що держава дедалі більше впливає на відносини в місцевому самоврядуванні, в тому числі і в питаннях розпорядження та використання комунального майна.

Як приклад В. Устименко навів таке: «Свого часу місцеві ради були уповноважені самостійно визначати умови оплати праці своїх співробітників, але згодом з’явилась постанова Кабінету Міністрів, яка чітко врегулювала ці питання, і нині саме цей документ визначає, як здійснюватиметься оплата».

Практично те саме, за його словами, відбувалось і під час приватизаційних процесів. Тоді програми приватизації передбачали фактично примусове відчуження об’єктів комунальної власності шляхом приватизації. «До місцевого самоврядування доводились плани щодо продажу тих чи інших об’єктів. Насамперед у ті часи з комунальної власності було вилучено найпривабливіші об’єкти — магазини, продовольчі бази тощо», — сказав він і, провівши паралель із сьогоденням, зауважив, що нині так само найбільше навантаження через пандемію припало саме на місцеві бюджети. На думку професора, якщо держава приймає рішення, що веде до зменшення доходів місцевих бюджетів, збільшує їх видатки, то це має певним чином коригуватися через субвенції.

Зупинився професор і на іншому питанні, яке нині турбує місцеві органи влади, — вибори. Він нагадав, що за новим законодавством у населених пунктах із населенням понад 10 тисяч осіб введено пропорційну систему.

Тобто кандидатів висуватимуть партії. Але партії, за його словами, — це суб’єкти, мета яких — боротьба за владу на державному рівні. «Тож тут також підсилюється державницький вектор впливу на ці процеси», — зауважив він, додавши, що свободи вибору в територіальних громад залишається все менше і менше. Це стосується в тому числі й орендних відносин.

Продовжуючи тему оренди комунального майна, Руслан Джабраілов зазначив наявність певної колізії в різних галузевих кодексах. «Її можна пояснити тим, що в законі про оренду державного та комунального майна не наведено визначення моменту, з якого вважається договір укладеним. У попередній редакції цього закону зазначалося, що договір оренди вважається укладеним у момент досягнення домовленості осіб і підписання ними тексту договору. У поточній редакції цього положення немає, тож постає запитання, як сторонам доходити певного консенсусу щодо моменту укладення договору оренди», — сказав він.

Виходом із цієї ситуації, за його словами, могло б стати положення закону про оренду, що місцеві ради наділені правом затверджувати примірні форми договорів оренди комунального майна. Якщо такої форми немає, тоді можна використовувати примірну форму договору оренди державного майна. «Відтак кожна місцева рада може прописати у примірному договорі момент укладення договору. Але, з другого боку, таке право може створити певний різнобій у підходах до визначення моменту укладення договору місцевими органа-ми влади», — зауважив Р. Джабраілов, додавши, що це питання провокує або звернення до парламенту щодо уточнення цієї норми, або своє слово скаже практика застосування закону.

У свою чергу Володимир Єрмоленко, відзначивши велику кількість ухвалених законів, а з 1990-го по 2015 рік, за його словами, було прийнято понад п’ять тисяч законів, зауважив, що такий «законопад» супроводжується колізіями, суперечностями, які фактично унеможливлюють застосування законів на практиці.

Стосовно новацій у питаннях оренди земельних ділянок він, зокрема, зауважив, що головною родзинкою закону про оренду майна державної та комунальної власності, який набрав чинності з першого лютого 2020 року, є переведення орендних відносин на електронну форму аукціонів. Він привітав запровадження електронних торгів, що, на його переконання, є на часі. Адже це відповідає політиці держави, баченню Президента, який хоче зробити модель управління «держава в смартфоні».

Фото Олександра КЛИМЕНКА.