Елеватор у Степанівці Сумського району потужністю понад 500 тис. тонн зерна — чи не найбільший у Європі.

Це трохи менше, ніж торік, але такий показник все одно можна вважати пристойним: у світовій економіці через коронавірус настільки все обвалюється, що сподіватися на радикальні прирости наївно.

Елеватори зайвими не будуть

Половину коштів в області інвестували у будівництво нових та реконструкцію збудованих раніше елеваторів. Зокрема, у Середино-Будському районі ввели в експлуатацію елеватор на 28 тисяч тонн одночасного зберігання зерна, а у Конотопському районі завершується спорудження зерносховища потужністю 100 тис. тонн. Показово, що перший із згаданих об’єктів став у 250 млн грн, а другий — у 260 млн грн. Іншими словами, потужність елеватора не завжди пропорційна його вартості. У Ромнах продовжують будувати олійно-жировий комбінат, і на це вже витратили 120 млн грн.

На Сумщині в останні роки збирають до 4,5 млн тонн зернових, а потужності для зберігання збіжжя вже становлять понад 3,5 млн тонн. Якщо врахувати, що частина врожаю продається «з коліс», а не закладається на зберігання, можна дійти висновку: елеваторів в області вже вистачає. Тим часом, їх продовжують будувати. У департаменті агропромислового розвитку облдержадміністрації запевняють: зерносховища споруджують за кошти приватних інвесторів, і «на вітер» ніхто гроші не викидатиме. Якщо будують — значить, заглядають у перспективу.

А перспектива така, що основне виробництво зерна в Україні поступово зміщується із південних та центральних областей до північних та східних. Причини — клімат, який дуже швидко змінюється. Південь країни нинішніх весни та літа вразила небачена посуха, і деякі господарства отримали утричі менші врожаї, ніж раніше. На частині полів вирощене навіть не збирали: пального витратиш більше, ніж виручиш від продажу зерна. Тому й логістика формується по-іншому — з урахуванням погодно-кліматичних особливостей. На них інвестори зважають і вибудовують стратегію у залежності від синоптичних прогнозів не на кілька днів, а на кілька десятиріч.

На підприємстві сушитимуть молоко

На Сумщині діє стратегія розвитку до 2027 року, і щодо АПК документ дуже оптимістичний. В області запланували інтенсифікувати переробку: тоді кінцевою точкою сільськогосподарського виробництва буде не сировина, а готові продукти харчування.

У найближчі роки на Сумщині хочуть збудувати завод із виробництва сухого молока А2. Про такий продукт «Голос України» вже розповідав у матеріалі «Молоко для всіх» (31 липня 2020 року). Йшлося про те, що «звичайне» молоко, яке ми купуємо у магазинах чи на ринках, підходить не для кожного. Приблизно 20% людських організмів не продукують ферментів для розщеплення специфічних білків, що містяться у звичайному коров’ячому молоці. Натомість, молоко А2 підходить усім. Його виробництвом уже почали займатися на Сумщині, а невдовзі хочуть налагодити ще й специфічну переробку. Сухе молоко А2 має практично необмежений попит за кордоном.

За словами директора департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Олександра Маслака, унікальний завод зводитимуть на Сумщині за кошти Державного фонду регіонального розвитку. Він матиме переробну потужність 100 тонн молока на добу та стане приблизно у 90 млн грн.

— Раніше за кошти ДФРР будували, як правило, об’єкти соціальної інфраструктури, — деталізує Олександр Маслак. — Але тепер вирішили підтримувати й інші важливі проекти...

Завод розмістять там, де найбільше корів лебединської породи — саме вони продукують молоко А2. Ця обставина зробить простішою логістику, а відтак позитивно вплине на собівартість продукту. Проектно-кошторисну документацію для будівництва переробного підприємства виготовлятимуть за кошти обласного бюджету.

Папір робитимуть, а дерев не чіпатимуть

Сумщина традиційно вважається регіоном, де самою природою створені хороші умови для розвитку коноплярства. В області розташовані дві наукові установи Національної академії аграрних наук України, що займаються селекцією та іншими способами вдосконалення конопель. Це — Інститут луб’яних культур у Глухові та Інститут сільського господарства Північного сходу. Останній — у с. Сад Сумського району.

У Глухові вже дуже давно винайшли кілька сортів конопель, у яких повністю відсутні наркотики. Ці сорти успішно вирощують та переробляють у світі, а у нас, як завжди, «не доходять руки». На Сумщині вирішили хоча б частково заповнити прогалину. В області мають намір звести завод з переробки трест — тобто спеціально підготовленої конопляної соломи — на целюлозу. Підприємство розмістять на півночі Сумщини — ближче до господарств, що займаються вирощуванням конопель. Будівництво коштуватиме десятки мільйонів євро, і це вже будуть гроші приватних інвесторів.

Директор Глухівського інституту луб’яних культур Олексій Маринченко пояснює: кінцева продукція переробного підприємства залежатиме від обладнання, яке придбають та встановлять. Гарантовано можна буде одержувати целюлозу — сировину для виробництва високоякісного паперу, навіть банкнотного чи того, на якому друкують цінні папери. Із целюлози нижчої якості виготовлятимуть чайні пакетики, разовий посуд для кави, цигарковий папір та інше.

Фото wikimapia.org