На знімку: професор Володимир Месюра удостоєний однієї з високих відзнак олімпіади ICPC.

Уперше фінал Міжнародної студентської олімпіади з програмування (ICPC — International Collegiate Programming Contest) може відбутися в Україні. Це право наша держава виборола завдяки значним успіхам студентів в ІТ-галузі — за кількістю здобутих нагород в олімпіадах ICPC ми на другому місці серед європейських країн.

Проведення змагань заплановано на 2022 рік. Що треба, аби прийняти в нас найкращих студентів-програмістів з різних куточків планети? Про особливості організації турніру, участь у попередніх змаганнях представників України кореспонденту «Голосу України» розповів професор Вінницького національного технічного університету Володимир Месюра. Він — член оргкомітету ICPC, керівник одного з майданчиків півфіналу серед країн Південно-Східної Європи, що розташований у названому вінницькому виші. До речі, наша газета є інформаційним спонсором змагань.

Понад мільярд згадок про змагання

Прийняти понад півтори тисячі учасників, волонтерів та гостей олімпіади, серед яких представники відомих ІТ-компаній, і розмістити їх у 4-5-зіркових готелях — це обов’язкова умова організаторів змагань. Як і забезпечення транспортом для підвезення до місця змагань. Щоб прийняти таку кількість учасників, потрібна велика зала, де треба до того ж розмістити глядачів. Серед вимог також організація урочистого відкриття і закриття турніру. Як не познайомити гостей з культурою й традиціями народу? Зробити це можна, запросивши їх на екскурсії.

Професор Володимир Месюра неспроста наголошує на таких вимогах. Якщо країна не готова створити відповідні умови, оргкомітет приймає рішення про надання права на проведення фіналу іншій країні-претенденту.

— Вірю в те, що наша держава скористається наданою можливістю прийняти в нас кращих студентів-програмістів світу, — говорить Володимир Месюра. — Адже це гарна нагода для просування бренду країни в галузі інформаційних технологій, а також самої країни. Фінал триває тиждень, на цей час держава опиняється в центрі уваги світової ІТ-спільноти.

Під час останніх фіналів ІСРС про них згадувалося майже два мільйони разів. Маю на увазі згадку у світових електронних ЗМІ, соціальних мережах, блогах відомих експертів.

На переможців таких змагань традиційно звертають увагу відомі корпорації в галузі ІТ-технологій. Не дивно, що через деякий час фіналісти починають працювати в таких структурах чи відкривають власний бізнес. При цьому залучають у коло своїх інтересів представників тих країн чи компаній, де вони побували на змаганнях, які їх найбільше вразили. Вони самі про це розповідають.

Крім того, країна отримує можливості використання інформаційних каналів ІСРС для донесення до світової ІТ-спільноти повідомлень про власний потенціал в ІТ-галузі, її інвестиційну привабливість, розвиток комп’ютерних технологій.

— До речі, глава держави ініціював масштабну інформаційну кампанію Ukraine NOW. Фінал ІСРС — це теж гарна нагода для просування бренду нашої країни у світі.

— Так, це правда. І ми про це нагадали Президенту. Наприкінці вересня Володимир Зеленський побував у нашому університеті. Студенти вручили йому комп’ютерний малюнок із символічною картою світу, у центрі якого — фото нашого Президента. Це було звернення від імені всієї студентської ІТ-спільноти. У тексті це зазначено.

Таким чином запропонували взяти під патронат фінал Міжнародної олімпіади з програмування-2022. Саме так зробили свого часу король Марокко, президент Польщі, посадовці інших держав. «Якщо це потрібно, то буде підтримка», — відповів Президент і одразу звернувся до своїх помічників, доручив їм опрацювати пропозицію студентів.

Шлях завдовжки в десять років

— Пане професоре, розкажіть, яким був шлях нашої країни до отримання права на проведення фіналу престижних інтелектуальних змагань.

— Це право ми виборювали упродовж десяти років. На 2010-й припав пік результативності наших студентів у змаганнях. Команди Львівського національного університету імені Івана Франка та Київського національного університету імені Тараса Шевченка здобули два комплекти золотих медалей. Такі успіхи привернули увагу до нашої держави організаторів змагань. Запросили в Україну виконавчого директора ICPC професора зі США Білла Поучера. Гість ознайомився з тим, як ми організовуємо фінал Всеукраїнської студентської олімпіади з програмування. Його вразила масовість. Невдовзі ми отримали право на створення майданчика для півфіналу ICPC. Нам надали право на його проведення для команд з країн Південно-Східної Європи. Мені особливо приємно, що такий майданчик створено в моєму рідному Вінницькому національному технічному університеті. Таким чином Україна офіційно увійшла до організаційної структури ICPC.

— Які ще етапи необхідно було пройти, аби здобути право на проведення в нас фіналу ICPC?

— По-перше, ми набули практичного досвіду в проведенні півфіналів на майданчику ВНТУ. П’ять років на це витратили. У 2016-му презентували свою державу як кандидата на проведення фіналу-2022. Отримали статус кандидата. Це дало змогу розповідати на ресурсах ICPC про Україну. Про нас транслювали відеоролик. Скажу відверто, що для багатьох наша держава була терра інкогніта, незважаючи на те, що географічно розташована в центрі Європи. У статусі кандидата продовжували презентувати свою країну три роки. Робили це разом з головою журі Всеукраїнської студентської олімпіади з програмування Віталієм Бондаренком з Київського національного університету імені Тараса Шевченка та головним адміністратором Всеукраїнської олімпіади Сергієм Петровим з Сумського державного університету. Розповідали про нашу ІТ-індустрію та ІТ-освіту, про українські міста з найбільш розгалуженою інформаційною спільнотою, про стартапи наших колишніх фіналістів ІСРС. Зрештою, ми успішно подолали моніторинг.

— Тобто оргкомітет остаточно підтвердив той факт, що наша держава може розпочинати підготовку до фіналу?

— Саме так. Наприкінці березня 2019 року оргкомітет ІСРС підтвердив, що Україна успішно подолала трирічний моніторинг і може переходити до активних дій з підготовки до проведення фіналу першості світу. Створили волонтерську робочу групу в складі представників організаційного комітету вінницького майданчика півфіналу ICPC, двох університетів — ВНТУ і Національного університету «Київський політехнічний інститут», цей навчальний заклад представляє Асоціацію технічних вишів України. До речі, саме ця асоціація, яку очолює ректор КПІ Михайло Згуровський, зверталася свого часу час до МОН з ініціативою проведення фіналу ІСРС в Україні.

До робочої групи залучили представників МОН, Міністерства цифрової трансформації України. Проінспектували наші можливості проведення такого турніру. Говорили, що Київ порівняно з іншими містами найбільше відповідає вимогам для проведення фіналу. Треба рухатися далі. Адже, як то кажуть, м’яч на нашому полі.

— Скажіть, будь ласка, чи визначилися владні структури з головним питанням — буде держава приймати міжнародні змагання програмістів чи ні?

— Ситуація має такий вигляд. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль доручав МОН, Мінфіну та МЗС проаналізувати це питання й внести свої пропозиції віце-прем’єр-міністру, міністру цифрової трансформації, а також віце-прем’єр-міністру з європейської та євроатлантичної інтеграції. Було проведено серію онлайн-зустрічей за участю заступника міністра цифрової трансформації, наших експертів з представниками оргкомітету ІСРС, включно з його виконавчим директором Біллом Поучером. Найбільшу активність виявляло Міністерство цифрової трансформації України.

Роботу мали продовжити після завершення літніх канікул. На жаль, наразі державні органи України ще не підтвердили готовність проводити фінал ІСРС-2022. Питання, чи прийме Київ фінал ІСРС, залишається відкритим. Принаймні для мене як одного з членів оргкомітету. Можливо, після звернення студентської спільноти до Президента ситуація зміниться.

Термін підтвердження нашої готовності спливає. Наприклад, готелі й локації для проведення заходів такого масштабу мають бронювати приблизно за рік, тобто вже у 2021 році. Відповідь на адресу оргкомітету слід надати ще раніше.

Інформація до роздумів

На початку 2020 року оргкомітет ICPC прийняв рішення про можливість надання Україні права проведення фіналу ICPC-2022. Висловив готовність офіційно підтвердити це державному органу — Кабінету Міністрів України, Міністерству освіти і науки України, Міністерству цифрової трансформації України. На середину березня 2020 року планувався приїзд до України делегації оргкомітету ІСРС для ознайомлення на місці із запропонованими робочою групою локаціями проведення заходів світового фіналу, але пандемія COVID-19 унеможливила цей приїзд.

Тільки факти

Студенти зі 110 країн брали участь у змаганнях ІСРС у 2019 році. Загалом на першому етапі стартували приблизно 300 тисяч тих, хто опановує фах програміста. Право участі у фіналі вибороли 135 команд.

У фінал 2020 року пробилися 138 команд. У їхньому складі — понад 400 студентів та 138 тренерів. Найбільше — з Азії та Америки, Європа представила 15 колективів. Міжнародні змагання з програмування порівнюють з Олімпійськими іграми. Завдяки їхній масовості, а також спортивному азарту — за мінімальну кількість часу команда має розв’язати максимальну кількість задач. Особливість полягає в тому, що на кожен колектив надається один комп’ютер, тоді як у команді троє учасників.

До речі

Перші медалі (бронзові) Міжнародної студентської олімпіади з програмування для України здобула команда Київського національного університету імені Тараса Шевченка у 2003 році. На той час студенти вишу вдруге пробилися у фінал.

У 2008-му та 2010 році два комплекти золотих медалей вибороли Львівський національний університет імені Івана Франка та Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

У 2011-му та 2013 році два комплекти срібних медалей дісталися командам Донецького національного університету та Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

У 2016 році студенти-франківці привезли до Львова бронзові нагороди ІСРС.

Вінниця.

Фото надано Володимиром МЕСЮРОЮ.