У Державному історико-культурному заповіднику «Трипільська культура», що у селі Легедзиному Тальнівського району на Черкащині, у рамках мистецького проекту «Під Покровою» відбулася презентація онлайн-музею «Відкрита скриня» та виставки українських старожитностей із збірки київського колекціонера і мецената Валерія Афанасьєва (на знімку).
У ній вже понад півтори тисячі автентичних речей — прикраси, зокрема коралі й дукачі, вишивані сорочки, рушники, килимки й верети, плахти, пояси, взуття і верхній одяг, головні убори, народні картини.
Особлива гордість Валерія Афанасьєва — колекція скринь. В експозиції виставки, що вражає різноманіттям народних строїв і вишуканістю вишивки, п’ять розмальованих скринь з різних регіонів, де все це добро зберігалося.
— Колекція — це засіб пізнання народної культури, — каже Валерій Афанасьєв. — Ідея збирати ще не втрачені автентичні одяг та хатні речі з’явилася під час відвідання нью-йорських та паризьких музеїв, де кожен може побачити, як інші народи бережуть свої національні скарби.
Спочатку Валерій збирав вишиті рушники, потім сорочки, які вирішив представляти в комплекті з іншим одягом. Нині на виставці представлено кілька ансамблів народного одягу з Чернігівщини, Рівненщини, Гуцульщини, Полісся. А всього тут понад 200 експонатів.
— Ми назвали колекцію і віртуальний музей «Відкрита скриня», бо ми відкриті для всіх, для науковців, етнографів і фольклористів, для тих, хто цікавиться історією свого народу, — продовжує Валерій Афанасьєв. — Автентичних речей дедалі менше і менше, багато понищено, втрачено. Є регіони, де майже не можливо щось знайти з автентики — це Одещина, Миколаївщина, Херсонщина, а є регіони, де важко з різноманіття вибрати для колекції щось одне. Це Полісся і Гуцульщина.
Автори проекту наголошують, що завдяки новому музею «можна допомогти прийдешнім поколінням, та почути покоління, що відійшли».
— Автентичні речі треба берегти, їх треба відтворювати і тоді носити, — наголошує Валерій Афанасьєв.
Колекціонеру вдалося знайти старовинний одяг, ідентичний тому, в який була вбрана сестра його прадіда Івана — їхня фотографія якимось дивом збереглася в родині Афанасьєвих, чий рід в Легедзиному простежується щонайменше з 1776 року. Цей ансамбль разом із вицвілою світлиною також презентовано на виставці.
Над створенням віртуального музею колекціонер, його родина, команда фотографів, дизайнерів, музейників, етнографів у тісній співпраці з Музеєм Івана Гончара та Студією вишивки Юрія Мельничука працювали майже два роки — усі речі відреставрували, описали, сфотографували, для чого відкрили спеціальну фотостудію, та оцифрували.
У підсумку кожна одиниця зберігання отримала паспорт, де систематизована інформація про регіон походження, матеріал, з яких виготовлені речі, про стиль, оздоблення тощо.
Одночасно в музеї «Трипільська культура» відкрилася і виставка робіт молодого талановитого художника, що кілька років тому оселився у Легедзиному, Юрка Рафалюка «СелОпис». Картини майстра вражають колоритом та сповнені неповторного українського гумору.
— Проект «Під Покровою», присвячений воїнам культурного фронту, рятівникам історичної спадщини і традиційного мистецтва, спонукає до нових пошуків і нового осмислення цінності народних скарбів, — каже директор музею «Трипільська культура» Владислав Чабанюк. — Ми вдячні нашим землякам, меценатам Валерію та Сергію Афанасьєвим, які роками підтримують наш музей і з допомогою яких перекрито трипільські хати, збудовані на території заповідника, а сільською кіностудією знято повнометражний фільм «Чорний козак» і встановлено пам’ятник учасникам антибільшовицького повстання.
Фото Георгія ЛУК’ЯНЧУКА.
