До редакції газети «Голос України» звернулась киянка Ірина К. У листі вона запитує, куди звернутись по допомогу, оскільки роками потерпає від домашнього насильства з боку свого чоловіка. Він постійно ображає та принижує, а під впливом алкоголю ще й б’є дружину. Все це — на очах малолітньої дочки подружжя. Жінка в розпачі...
Відповідає юрисконсульт Алла Кузенко:
— Домашнє насильство — умисне систематичне фізичне, сексуальне, психологічне або економічне насильство щодо близьких людей, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, залежності, погіршення якості життя потерпілого.
11 січня 2019 року набули чинності зміни до законодавства щодо встановлення кримінальної відповідальності за домашнє насильство. До цього часу існувала лише адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства або насильства за ознакою статі. Тепер, відповідно до ст. 126-1 Кримінального кодексу України, воно карається громадськими роботами на 150—240 годин, або арештом строком до шести місяців, або обмеженням волі до п’яти років, або позбавленням волі до двох років.
Також згідно із ст. 91-1 КК можуть застосовувати обмежувальні заходи щодо агресора:
1. Заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства.
2. Обмеження спілкування з дитиною у разі, коли домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності.
3. Заборона наближатись на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала, може постійно чи тимчасово проживати, працювати, навчатись або лікуватись.
4. Заборона листування, телефонних розмов із постраждалою особою, інших контактів через засоби зв’язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб.
5. Направлення на проходження програми для кривдників або апробаційної програми (ст. 39-1 КпАП).
Тож що робити, коли ви стали жертвою агресора, і як довести факт домашнього насильства.
Для початку попередьте рідних, поговоріть із сусідами, щоб у разі криків і ґвалту з вашої квартири вони викликали поліцію.
У разі вияву агресії зверніться зі скаргою на насильника до відділу поліції або дільничного інспектора. Письмово стисло викладіть усі обставини.
У поліції вас направлять на проходження судово-медичної експертизи, щоб зафіксувати та визначити ступінь тілесних ушкоджень. Медичний висновок буде вагомим доказом факту насилля у суді. Також не зайвими будуть свідчення рідних та сусідів.
Якщо неповнолітні діти стали свідками насильства або й самі його зазнали, обов’язково подайте заяву до Служби у справах дітей.
Зверніться до суду, який може обмежити вплив кривдника на дитину, встановивши певні години для спілкування з дітьми, відповідно до ст. 159 Сімейного кодексу України.
Якщо кривдник перебуває у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, не провокуйте його на ще більшу агресію. Постарайтесь зателефонувати в поліцію на «102». Тепер є підготовлені мобільні групи Національної поліції з протидії домашньому насильству, які знають, як допомогти в цій ситуації.
Можете звернутись до мобільних бригад психологічної допомоги за номером: 0-800-500-335.
Сьогодні жертви домашнього насильства можуть отримати безплатну юридичну допомогу в Центрах безоплатної правової допомоги (захист майнових прав та розлучення) за телефоном 0-800-213-100.
Головне — не мовчіть! Зрозумійте, що систематичні словесні погрози, образи можуть перерости у фізичне насильство! Ваші дії повинні бути рішучими. Цим, можливо, ви врятуєте здоров’я та захистите життя власне або ваших близьких — дітей, батьків. Держава стоїть на захисті своїх громадян. Закон працює. І на сьогодні судами вже виносяться обвинувальні вироки за ст. 126-1 КК України (Домашнє насильство).
