А Сергій Сауленко (на знімку) вирішив, що в Смоліному його найкраще запам’ятають, милуючись клумбами з тюльпанів і парком, де з легкої руки городян тягнуться до неба унікальні павловнії.
Міцніша, ніж дуб, легша за сосну
...Сергій Сауленко стверджує, що створив перший в Україні екологічний кооператив. Його мета — вирощування енергетичних культур. Насамперед павловнії, або Адамового дерева. Найголовніше, що про нього треба знати людині, котра не планує писати дисертацію з використанням академічного досвіду біологів і селекціонерів: росте швидко, має велику промислову цінність — у рази легша від сосни і міцніша за дуб, за п’ять-шість років кожне дає до півкуба деревини, при цьому один кубометр коштує на ринку від 400 до 600 євро.
Історія екологічного кооперативу почалася так. Завдяки своєму стартовому бізнесу — закупівлі й реалізації газоопалювального обладнання — Сергій Олександрович зійшовся з комунікабельними китайськими партнерами і так дізнався про павловнію, дивовижне імператорське дерево. Зацікавився, виписав насіння. Поливав, чекав результату й діждався гарної вегетації та упевненого розвитку замовленої в Китаї... кропиви. Такий перший «млинець» у більшості відбив би назавжди бажання займатися рослинництвом і покладатися на інтернет-пошту. Але Сергій Сауленко знову виписав насіння повстяної павловнії, і цього разу минулося без обману.
— Одразу окреслилася перспектива, пов’язана з місцевою екологічною проблематикою, — розповідає він, показуючи висаджені весною на подвір’ї багатоповерхівки вже високі, понад два з половиною метра, дерева. —Павловнія якнайкраще допоможе нам із рекультивацією занедбаних земель і оздоровить екологію, вбираючи широкими листками пил і бруд (наприклад, повітря, насичене шкідливими речовинами з родовища уранової руди). А листя її, до речі, не тільки широке, а й волохате та шорстке — пристосоване для активного поглинання всякого «локального непотребу» з повітря.
Селищна рада спостерігачем у ситуації, коли гарна ініціатива потребує розвитку, не стала. Кооперативу виділили 10 гектарів землі з-під покинутих дачних ділянок. Рекультивацію на цій площі вже виконано. Залишається вирішити питання поливу дерев — і можна кидати насіння в землю.
Хочете парк? Буде вам парк
— Павловнія ніби спеціально створена для українських не лише кліматичних, а й політичних реалій, — міркує Сауленко. — За п’ять років кожен міський голова чи керівник громади може показати виборцям результат. Прийшов на посаду, заклав парк, а під кінець його каденції громадяни сидять під високими деревами на нових лавочках, їдять морозиво і хвалять свого обранця. Жодне інше дерево так не посприяє вашому гарному іміджу.
Тим часом у Смоліному на свято Петра й Павла заклали міський парк. Кожен (а людей прийшло на ту акцію дуже багато) мав змогу посадити іменну павловнію й отримати в подарунок ще одне дерево. Спекотного літа саджанці поливали їхні господарі-доглядальники. Тому вони й дожили до осені. На зиму молоді деревця закутають, а навесні обріжуть, щоб розвивалася коренева система. Не біда, що дерево зрівняється із землею, адже потім воно знову «вистрелить», як бобовий пагін Джека з відомої казки. Не даремно ж у деяких областях нині приймаються програми щодо використання земель, непридатних для ведення сільського господарства, під насадження Адамового дерева. І невипадково павловнії висаджують у Чорнобильській зоні.
...А п’ятнадцять тисяч тюльпанів, точніше — цибулин тюльпанів, які подарував Смоліному Сергій Сауленко, були привезені ним з останньої виставки АгроЕкспо, що відбувалася в Кропивницькому. Сергій Олександрович, так сталося, не продав запланованої для ярмарку кількості саджанців павловній. А його сусід по ятці так само не дотягнув до плану, реалізуючи тюльпани. Вони просто помінялися: 250 саджанців павловнії на 15 тисяч цибулин квітів.
Виграло Смоліне, якому тепер є що протиставити і квітникам в дендропарку обласного центру, і тисячам «лисих» клумб у селах та містах області.
Кіровоградська область.
Фото Івана КОРЗУНА.
