Борис Лінгович поблизу братської могили в селі Кримку.
— Я справжній жайворонок, прокидаюся завжди рано, а лягаю пізно, — зізнався при зустрічі пан Борис. — Роботи зараз багато вдома, а ще маю стежити за порядком біля пам’ятників та на братських могилах воїнів, які загинули, захищаючи від гітлерівців Радомишльщину, опікуватися справами ветеранів, солдатських вдів, інвалідів. Це нині моє першочергове завдання, бо, як відомо, без минулого немає майбутнього. Тішить, що мене у цьому прагненні підтримують і завжди допомагають голова Радомишльської ОТГ Володимир Тетерський і директор ДП «Радомишльське лісомисливське господарство» Іван Дмитренко зі своїми підлеглими. Вони цікавляться справами ветеранів краю, допомагають не лише добрим словом, а й ділом. Цікавиться нашими справами й голова районної ветеранської організації Валерій Жлуктенко. Наша первинна ветеранська організація, яку також очолюю я, та колектив ДП «Радомишльське лісомисливське господарство» турботливо ставляться до братських могил і пам’ятників, розташованих на території Радомишльського держлісфонду. Напередодні Дня Перемоги та Дня партизанської слави працівники державної лісової охорони Радомишльського лісництва (лісничий Микола Дзюбенко, старший майстер лісу Дмитро Крижовець) упорядкували територію довкола братської могили в урочищі Кузьмичі. А працівники Білківського лісництва (лісничий Сергій Онофрійчук, старші майстри лісу Юзеф Клюско та Дмитро Сичевський) привели до ладу братську могилу в кварталі № 4, що поблизу села Кримка. Кілька років тому гуртом навели лад і на братській могилі поблизу урочища Цибель, що біля села Березців.
Пам’ятник Невідомому солдату в селі Кримку.
Нещодавно Борис Лінгович побував у Кримку, де в. о. старости працює справжній господар Віталій Галицький. Тут ветеран оглянув святі місця, де поховані односельці, а також братську могилу, де спочиває вічним сном 301 воїн, який загинув у 1941—1943 роках, визволяючи від ворога Кримок.
— Пам’ять про подвиг військовослужбовців, які подарували мир ціною власного життя, має бути священною для нащадків. Доглядаймо їхні могили, приходьмо до них, як на сповідь, шануймо й оберігаймо місця поховань визволителів, — підсумував Борис Броніславович.
Тішить ветерана порядок на могилах воїнів, які наближали перемогу над нацизмом, але не може не хвилювати й питання належного догляду за цими місцями у майбутньому, тому активно веде відповідну роботу з молоддю.
Борис Броніславович має за плечима 51 рік трудової діяльності. Окрім активної громадської роботи, він ще й нині відвідує репетиції духового оркестру, що діє на базі Радомишльського районного будинку культури. Ветеран є лауреатом республіканського конкурсу духових оркестрів та об’їздив з концертами чимало міст і селищ нашої області та України.
Житомирська область.
Фото автора.
