На знімку: Через недобір цукрових буряків переробний сезон цього року буде коротшим.

Якщо минулого місяця на Хмельниччині статистика зафіксувала хоч невелике, але все-таки зниження загальної вартості продуктів харчування на 0,3 відсотка, то цукор опинився серед тих товарів, що навпаки додали в ціні. І доволі суттєво. Хоча на деяких прилавках ще можна знайти пропозиції по 15—16 гривень за кілограм (це, вочевидь, старі запаси, котрі в роздрібній мережі не переоцінювали), загалом ціни вже здолали позначку в 25 гривень і продовжують повзти вгору. Солодкі кристали вже подорожчали на п’ять — десять гривень за кілограм, а це істотно більше від попередньої вартості. Стрибок догори доволі відчутний. І дуже швидко він позначиться на низці інших продуктів, в яких використовується цей складник.

З чим це пов’язано, хто накручує вартості, і до яких нових солодких сюрпризів готуватися споживачам, спробували розібратись із аграріями та цукроварами.

Ще кілька років тому саме ці дві гілки виробництва формували кінцеву вартість. Причому кожна намагалась спрацювати на свою користь. Як правило, сільгоспвиробники скаржились на низьку закупівельну ціну на буряки і усіляко прагнули її підняти, а цукровари не поспішали цього робити, намагаючись покласти додатковий прибуток у свої кишені. Тепер ситуація дещо інша. Принаймні на Хмельниччині. Вирощування і переробка сировини так переплелись, що практично перебувають в одних руках. Власники цукрозаводів не просто замовляють аграріям обсяги солодких коренів, але фактично самі визначають площі посівів на орендованих землях. Тому й немає на кого скаржитись за недобір урожаю або на його перевиробництво, що в обох випадках впливає на формування остаточної ціни на солодкий пісок.

Та нинішнього сезону ситуація вийшла з-під контролю. В обласному департаменті агропромислового розвитку пояснюють це зниженням врожаю через погодні умови.

Аналізуючи ситуацію, агрономи пояснюють: навесні посіви намагались провести якомога раніше, щоб скористатись вологою в ґрунті. Але через дощі та холод рослини не всюди зійшли рівномірно. Літня спека пригнітила їх ріст. А коли прийшла пора збирати врожай, дощі вимили із коренеплодів цукор — замість 18 відсотків цукристості у вересні отримали в жовтні лише 15.

У результаті хоча площі посівів в краї залишились майже на рівні торішніх, замість минулорічних 510 — 515 центнерів з гектара на полях в середньому тепер отримують по 460 — 470 центнерів буряків.

Коли в області з майже 60% площ було зібрано 600 тисяч тонн буряків, середня врожайність становила не більш як 445 центнерів з гектара. Хоча така цифра не критична, проте для сучасного буряківництва вона вже занизька. Адже традиційно вважається, що галузь дає хороший прибуток за врожайності у 500 центнерів. Тож зрозуміло, що недобір чи то загального валу, чи то цукристості в коренях виробники надолужуватимуть підвищенням ціни на кінцевий продукт.

При цьому говорити про можливий його дефіцит не доводиться. Чотири працюючих в області заводи вже виробили 30 тисяч тонн продукції. До кінця сезону планують ще отримати не менш як 117 тисяч тонн цукру.

Такий обсяг з надлишком задовольняє потреби краю. Зазвичай хмельничани «з’їдають» протягом року приблизно 90 тисяч тонн цукру. Та якщо врахувати, що далеко не всі території країни є «буряковими», і попит на солодку продукцію зростатиме в інших регіонах, невеликі запаси підніматимуть ціну вгору.

Про те, куди продаватимуть свій товар, уже тепер думають і на Старокостянтинівському цукрозаводі. Майже 90 відсотків звареного тут продукту найвищої якості, а тому попит на нього є завжди. Причому не тільки серед вітчизняних покупців. Чималі партії підприємство експортувало за кордон. Однак наразі такі операції під сумнівом. Поговорюють, що країна може звести до мінімуму обсяги експортних поставок або й взагалі їх скасувати. І все саме через низький урожай цукристих.

На думку виробничників, білі кристали будуть в ціні не тільки в Україні, а й у країнах об’єднаної Європи, де виробники зіткнулися зі схожими проблемами. Тому очікувати на «інтервенцію» дешевого імпортного товару в Україну навряд чи варто.

Водночас про зменшення запасів вітчизняного продукту говорять уже не прогнози фахівців, а щоденна практика. Приміром, якщо минулими роками на Старокостянтинівському заводі переробляли приблизно п’ять тисяч тонн сировини за добу, то тепер цифра менша на півтисячі тонн. У результаті добовий випуск не перевищує 350 тонн, що також менше від звичних для підприємства показників.

Усе це призведе до того, що переробний сезон на підприємстві буде на два тижні коротшим, і цукру отримають менше. Очікують, що його загальний обсяг впаде майже на третину порівняно з минулим роком.

Подібна ситуація складається і на інших цукроварнях краю. Відпускна ціна продукції вже перевищує 15,5 гривні за кілограм. Якщо попит зростатиме, то на цьому подорожчання не закінчиться.

Тож покупцеві варто бути готовим до того, що за все солоденьке йому доведеться платити дорожче.

Посуха відступила, озимина рясно зеленіє

Тепла і дощова жовтнева погода створила комфортні умови для розвитку рослин.

Після кількамісячної перерви нарешті пройшли дощі. За спостереженням агрономів, на більшості площ із озимими ґрунтова посуха припинилася, запаси вологи у землі значно поповнились і тепер є сприятливими для розвитку рослин. Прискорює їх ріст і підвищений температурний режим.

Як повідомили в департаменті розвитку промисловості та агропромислового комплексу Хмельницької ОДА, сівба озимих під врожай наступного року в області продовжується. Найшвидше впорались із озимим ріпаком. Він вже зайняв понад 64 тисячі гектарів — 111 відсотків до прогнозу. А от озима пшениця засіяна лише на двох третинах від запланованого -насіння зароблене в ґрунт на 140 тис. га. Таку неквапливість фахівці пояснюють насамперед тим, що через досить теплу погоду рослини могли перерости до настання холодів. А потім випріти під снігом і значно гірше перенести зиму.

Продовжуються роботи і на полях із житом. Хоча загалом ця культура займе в області трохи більше двох тисяч гектарів.

Поки що засіяна третина від запланованого, а це 4,8 тис. га, і на ділянках із озимим ячменем.

Паралельно завершуються жнивні роботи. В області вже зібрано понад два мільйони тонн зерна за середньої врожайності 52 центнери з гектара. У господарствах продовжують активно збирати сою. Із площі у 108 тис. га намолочено майже 257 тис. тонн.

Хоча цьогорічна врожайність більшості культур значно нижча від минулорічної, соняшник все-таки порадував своїми показниками. Уже вдалося намолотити понад 424 тисячі тонн, середня врожайність — 31 центнер з гектара, що на рівні минулого року.

Розгортаються роботи і на кукурудзяних полях. Наразі зерно обмолочено з 70 тис. гектарів, і це п’ята частина від вирощеного. Намолот сягнув понад 357 тис. тонн.

Хмельницька область.

Фото з фейсбук-сторінки Старокостянтинівцукор.