На знімку: Сторінка з презентації, яку провела Вікторія Гордієнко щодо програми культурних обмінів у Маріуполі.
На знімку: Під час Zoom-конференції, яку провела у рамках проекту в одній із груп перша секретар НСЖУ Ліна Кущ.
Перші онлайн-зустрічі, що відбулися, показали: представники медійної спільноти налаштовані на об’єднання зусиль задля тіснішої інтеграції регіону в загальноукраїнський простір.
Загалом 60 учасників долучилися до участі в цьому проекті. Серед них — журналісти та громадські активісти, діяльність яких пов’язана з Донбасом. Представники Маріуполя, Краматорська, Костянтинівки, Ужгорода, Сєвєродонецька, Лисичанська, Троїцького, Києва та Київської області впродовж кількох тижнів навчатимуться під керівництвом шести досвідчених медіатренерів. За півтора місяця, що реалізовуватиметься проект, його учасники та учасниці мають пройти вісім тренінгів, під час яких отримають сучасні навички для роботи з інформацією. За підсумками навчання автори підготують публікації, які увійдуть до збірки, що буде надрукована й презентована наприкінці проекту. Проект реалізують Академія української преси і Національна спілка журналістів України за підтримки Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй.
Наставниками для учасників проекту є досвідчені журналісти та медіатренери з Києва та регіонів. До команди тренерів, яку сформувала Національна спілка журналістів України, увійшли перша секретар НСЖУ Ліна Кущ, секретар НСЖУ, генеральний директор телекомпанії «ТАК-TV» (Миколаїв) Гліб Головченко, керівниця Школи журналістики Івано-Франківської обласної організації НСЖУ Наталія Димніч, член комісії з журналістської етики, редактор регіонального медіа з Дніпропетровщини Сергій Гузь, керівниця порталу Green Efficiency, медіаекспертка Лариса Білозерова, керівник представництва польського телеканалу БЕЛСАТ в Україні Ілля Суздалєв. Кожен із шести медіатренерів проводить заняття у своїй групі.
Завдяки участі в тренінгах учасники проекту зможуть навчитися розрізняти недостовірну інформацію, отримати імунітет до маніпулювання, актуалізувати цінність журналістського досвіду, напрацювати стратегію безпечної роботи в сучасних реаліях.
Розповідаючи про цілі та суть проекту, що реалізується, голова НСЖУ Сергій Томіленко зазначає: «У нас є прагнення організувати навчання професійних стандартів та запустити дискусії щодо викликів, які постають перед сучасними журналістами. Під час онлайн-зустрічей ми розповідаємо про інструменти, якими мають володіти журналісти та блогери. Адже наша мета — зробити так, щоб матеріали, що увійдуть до збірки, були високої якості, з дотриманням професійних стандартів, поширювалися сучасними технологіями на широку аудиторію».
На нещодавній такій зустрічі, яку проводила перша секретар НСЖУ Ліна Кущ, йшлося про фейки та стереотипи, пов’язані з Донбасом і його мешканцями. А ще — про те, як журналісти можуть спільно протидіяти цим явищам. Серед шляхів найчастіше називали культурну комунікацію, поїздки та особисте спілкування.
Учасниця проекту, очільниця громадської організації «Колегіум Анни-Ярославни Схід» Вікторія Гордієнко розповіла про те, як майстри з усієї країни з’їхалися до Маріуполя, як за малюнками маріупольських дітей виготовили скульптури та встановили їх у різних куточках міста й прилеглих селищ. Такий приклад, за словами Вікторії, переконує в правильності культурних обмінів та поїздок. Адже під час живого спілкування представники різних регіонів — від заходу до сходу України — мають змогу краще дізнаватися про життя одне одного, а відтак — позбавлятися стереотипів, що були в різні часи створені перекрученнями та фейками.
«Так склалося, що після 2014-го з Донецької та Луганської областей виїхали багато професійних журналістів, тож у регіоні проблема підготовки кадрів постає гостро. Ми усвідомлюємо, як важливо журналістам мати доступ до сучасних знань і тренінгів, адже достовірні та якісні місцеві новини — це те, чого потребують мешканці, — зазначила Ліна Кущ. — Моя головна порада тим, хто хоче без упереджень писати про мешканців Донбасу, — пишіть так, як пишете про інших громадян України. Ці люди не потребують особливого ставлення — вони хочуть такого самого ставлення і таких самих прав, як і інші українці».
На думку учасників онлайн-зустрічей, такі освітні заходи надзвичайно потрібні регіональним журналістам. Адже в засобах масової інформації досі бракує тем, пов’язаних із життям звичайних людей на Донбасі. Тому така платформа, як цей проект, є певним шансом, аби відобразити реальне життя на сході.
Скріншот з Фейсбуку.
