Його учасники (на знімку) обговорили актуальні проблеми термінології права на понятійному та мовному рівнях, визначили принципи диференціації питомих українських, чужомовних, інтернаціональних термінів та терміноелементів у правових текстах.

«Ми хочемо стати майданчиком, який об’єднає науковців та практиків. Спочатку для проведення консультацій та дискусій, щоб згодом Національна комісія зі стандартів державної мови змогла ухвалювати виважені рішення, зокрема в царині юридичної термінології», — зазначив голова Національної комісії зі стандартів державної мови Володимир Мозгунов, яка ініціювала це обговорення.

Академік НАН України, народний депутат Олександр Копиленко на початку свого виступу зауважив, що ця проблема не нова, бо ще у 1918 році громадсько-політичний діяч та літературний критик Сергій Єфремов звертав увагу на «вавилонське стовпотворіння у міністерських паперах». «Якщо читати наш Податковий кодекс чи закон про захист персональних даних, то взагалі неможливо збагнути, про що в них ідеться, що є наслідком симбіозу убогої думки й такого ж мовного канцеляриту», — зазначив він та підкреслив, що винесена на обговорення тема є вкрай актуальною. «До того, як стати народним депутатом, я очолював Інститут законодавства Верховної Ради, і ми займалися цими проблемами. Я досі не пориваю з ним зв’язків, і нині ми готуємо докладну роботу, яка стосуватиметься типових помилок у юридичній термінології та взагалі у нашому законодавстві. У цьому ми співпрацюємо з колегами із різних інституцій та загалом з Національною академією наук, бо ця тема вже багато років є дуже актуальною», — акцентував О. Копиленко. У цьому контексті він також згадав Центральну Раду часів Михайла Грушевського, яка пропонувала карати за порушення мовного законодавства, та Українську державу Павла Скоропадського, котрий акцентував увагу на створенні умов для її вивчення та прищеплення. «Можна по-різному ставитися до цих підходів, але це історичний факт, який варто брати до уваги», — зазначив народний депутат та висловив вдячність Національній комісії зі стандартів державної мови за її ініціативу щодо стандартизації юридичної термінології.

На думку директора Інституту української мови НАН України Павла Гриценка, сьогодні триває зміна семантичного коду української мови, який можна охарактеризувати як прощання з російським мовно-культурним кодом. «Це прощання також відбувається на рівні термінології. І тут ідеться не лише про окремі терміни та сполуки, а й про реформування всіх термінологічних систем. Для правничої термінології це особливо актуально, оскільки відбувається переформування та переформатування правового юридичного поля», — сказав він та звернув увагу, що, відходячи від російсько-радянської традиції, ми водночас потрапляємо в дуже потужне європейське та світове силове поле. «Нині цей гіпершпагат роздирає наших юристів, правників та, відповідно, ускладнює оформлення змісту тих понять, які є в юридичному обігу», — зазначив він, висловивши думку, що потрібно вивчити попередні надбання в галузі юридичної, правничої термінології, щоб зробити правильний вибір на шляху її стандартизації.

«Я на вдосконалення української правничої термінології дивлюся з оптимізмом, бо є значні напрацювання, є групи людей і окремі особистості, які глибоко працюють у цьому напрямі, є можливість їх координувати, та й, зрештою, раніше у Верховній Раді не було народного депутата, який займається питанням юридичної термінології, що також багато значить. Тобто є всі передумови для того, щоб ближчими роками зробити дуже поважний поступ вперед», — сказав
П. Гриценко.

Директор Інституту мовознавства імені О.О. Потебні НАН України Богдан Ажнюк, підкреслив, що державна мова не тільки виконує функцію культурного об’єднання народу на засадах єдності національних інтересів, а й забезпечує юридичну єдність національного простору. «З цього погляду дуже важливим є зв’язок між таким фундаментальним принципом права, як юридична визначеність, і текстами законів, які пишуться з використанням юридичної термінології, а також мовними одиницями, які в контексті закону, не будучи юридичними термінами самі по собі, стають юридизованими та мають велике значення для правозастосування. Тому, говорячи про юридичну термінологію, ми не повинні забувати про ці одиниці, які втягуються в юридичний дискурс та набувають у ньому відмінних, ніж у побутовому вжитку, значень», — зауважив він, підкресливши: щоб юридична визначеність стала реалією, важлива єдність термінології, її мінімальна варіантність та недвозначність. У зв’язку з цим дуже важливим є розвиток термінологічних словників та енциклопедій, а також робота зі ЗМІ, адже саме через вживання засобами масової інформації тих чи інших термінів вони найкраще закріплюються у мовленні. «ЗМІ — це надзвичайно потужний тиражувальник різних термінів, але нині на цьому полі ніхто не працює, тому й маємо нинішній хаос. Бо іншомовні запозичення йдуть не через мовознавців, а з’являються стихійно, в тому числі через ЗМІ», — наголосив Б. Ажнюк та закликав розробити кваліфіковані фільтри, які дадуть змогу кардинально зменшити цей хаос. Він, зокрема, навів приклад Франції, де законодавство передбачає штрафи за вживання іншомовних слів.

Відповідаючи на запитання О. Копиленка щодо термінів 20—30-х років, які, на думку мовознавців, варто повернути в сучасний обіг, Б. Ажнюк зазначив, що нам засадничо важливо відновити бодай частину цих термінів, акцентувавши на цьому увагу суспільства. «Це дуже важливо для психологічного сприйняття явищ, за якими будується нова термінологія. І не тому, що ті терміни, можливо, кращі за нинішні, а тому, що спадковість у мові важлива для культурного та юридичного процесу націєусвідомлення», — вважає директор Інституту мовознавства імені О.О. Потебні НАН України.

У контексті повернення в обіг частини лексичного та семантичного набутку 20—30-х років минулого століття П. Гри-ценко закликав не забувати про таке важливе джерело, як наші мовознавці, що опинилися в західних країнах. «Розуміючи особливості радянського ново-язу та впливу російської мови на українську, вони пропонували дуже багато конкретних розв’язань», — сказав він і навів приклади словників Святослава Караванського та наукових розвідок Ігоря Качуровського та Юрія Шевельова.

Підбиваючи підсумки обговорення, голова Національної комісії зі стандартів державної мови Володимир Мозгунов повідомив, що найближчим часом буде створено робочі групи, які напрацьовуватимуть термінологічні пропозиції, зокрема у правовій галузі.

Скріншот відео.