Новоєгорівські школярі вітають із Новим роком своїх однолітків із В’єтнаму.
Ми багато говоримо про інтеграцію українців у світову спільноту. І поки ця тема дискутується на всіх рівнях та у різних аудиторіях, дехто сміливо йде вперед, відкриває нові горизонти, збагачує життя громад новими зв’язками, знайомствами, знаннями. Серед таких новаторів — учителька англійської мови Людмила Талашкевич із Новоукраїнки (на знімку), що на Кіровоградщині.
А ще вона — керівник методичного об’єднання вчителів англійської мови району й одна з п’яти сотень переможців конкурсу Global Teacher Award, в якому цьогоріч брали участь педагоги зі 110 країн.
Ініціатор Global Teacher Award — Індія. Нагорода третій рік поспіль присуджується вчителям, котрі сприймають і пропагують освітянські методики як інструмент єднання націй, як спосіб зблизити людей через зрозумілу для всіх інформацію.
Врешті-решт, як нагоду і можливість підвести людей до усвідомлення того факту, що наша планета — це великий дім зі спільними правилами проживання, які давно потребують корекції, а всі земляни в глобальному розумінні — земляки.
Ще до того, як представити на огляд журі свої напрацювання, Людмила Валентинівна здобула певний досвід роботи на міжнародних освітянських онлайн-платформах. Йдеться якраз про згадане вище — інтеграцію в широкий інтелектуальний простір, подолання ментальних і географічних бар’єрів. Приміром, записувати свої уроки в Skype-класі вчителька почала ще п’ять років тому, а сьогодні заслужено називає себе Microsoft-експертом, тренером і амбасадором кількох освітянських програм, які популяризуються в мережі Інтернет. Крім того, на Global Teacher Award Людмила Талашкевич вийшла з таким рівнем комунікації із закордонними колегами, що підтримка «трибун» їй була гарантована заздалегідь.
Йдеться про рекомендації вчителів з-за кордону — обов’язкову умову для участі в форумі. До речі, переважна більшість «поручителів» Людмили — індуси, з якими вона потоваришувала через Фейсбук. Серед її знайомих і нинішній переможець Global Teacher Prize (цю премію часто називають Нобелівкою для вчителів) Ранджіт Дісалі.
Відомо, що Ранджіт — вчитель сільської початкової школи. Заклад розташований у напівзруйнованому приміщенні між... сараєм для худоби та коморою. Мова мешканців віддаленого від великих міст індійського поселення дуже відрізняється від державної. Ранджіт вивчив її і переклав усі підручники, таким чином залучивши дітей до навчання. Раніше лише одна з 50 нинішніх учениць Ранджіта ходила до школи.
— Ранджіт проводив скайп-урок із моїми учнями в Новоєгорівці, розповідав про динозаврів. Школярам було цікаво, — пригадує Людмила Валентинівна. —- Думаю, він вчинив дуже людяно, поділивши половину своїх преміальних (весь приз — мільйон доларів) між іншими вчителями-учасниками фіналу. За мою перемогу грошова винагорода не передбачена...
Від себе додамо: шкода, що нагорода не передбачена, бо до побажань «всіляких гараздів» у Новому році для людини, яка робить таку важливу справу, було б незайвим долучити матеріальне заохочення. Якщо в Міністерстві освіти і науки та в обласному департаменті освіти думають так само, з такої ініціативи може щось вийти...
Дуже цікаво Людмила Валентинівна розповідає про скайп-уроки. Тема може бути різною, головне — щоб дітям подобалося заняття. Якщо педагог з Індії заінтригував новоєгорівських дітей доісторичними тваринами, то педагог із Новоукраїнки мала всі шанси зацікавити школярів із берегів Аравійського моря чи Бенгальської затоки віртуальними подорожами єгипетською пустелею, Пакистаном, Арабськими Еміратами, австралійськими музеями, маршрутом парку Йосеміті...
— На таких уроках ми з дітками подолали понад один мільйон скайп-миль, — небезпідставно пишається успіхом Людмила Талашкевич. — А найбільше тем я підготувала для вчителів та учнів, вихователів і вихованців дитячих садочків Індії.
Серед удалих знахідок — прикладний урок хімії з розповіддю про те, які елементи містяться в овочах і фруктах, яка користь від споживання тих чи інших речовин. Мої учні добре підготувалися й мали успіх, вітаючи торік з Різдвом своїх однолітків у В’єтнамі.
Цікаво, що сама вчителька отримує задоволення не лише від віртуальних подорожей, але й від реальних мандрівок світом. Вона побувала в двох десятках країн. В тому числі — в США. А найбільше жінці подобаються Португалія та Італія.
— Як на мене, — ділиться досвідом Л. Талашкевич, — найкращий тур за програмою «все включено» — автобусний маршрут Європою. А найсмачніша «страва» — Атлантичний океан і берег Португалії або італійські чи австрійські Альпи...
Фото автора.
