Тут проживає майже 1800 осіб, із них четверть — діти.

Кожен виживає, як може

Від Орв’яниці до центру громади міста Дубровиці — 6 кілометрів, до центру новоутвореного в результаті децентралізації Сарненського району — міста Сарни — більш як 20 кілометрів.

До обох міст легко діставатися, бо через Орв’яницю проходить жвава траса, а відтак і маршрутки, рейсові автобуси, якими місцеві мешканці їздять на роботу: хто в Дубровицю, а хто — в Сарни. Адже медики з місцевих працюють у лікарнях цих міст, дехто — у Дубровицькому і Сарненському лісгоспах... У самому ж селі є підприємці, які здійснюють торгівлю продуктами, виготовлення меблів, виробів із лози, прикрас із бісеру, є підприємці з холодного кування по металу тощо.

Частина мешканців задіяні в сільськогосподарському підприємстві «Промінь», яке дає роботу не лише жителям Орв’яниці, а й сусідніх із нею сіл Соломіївка, Кураш. Господарство має статус репродуктора, тут вирощують і продають племінних телиць. Останнім часом почали активніше розвивати рослинництво, вирощують сою, жито, пшеницю... Керівник господарства Андрій Кулик (на знімку), агроном за фахом, знає в тому толк. Він — заслужений працівник сільського господарства, людина шанована в цій місцевості. Тож його люди не одне скликання обирали депутатом Рівненської обласної, Дубровицької районної рад. Нині він депутат Дубровицької міської ради.

Орв’яницю, звичайно ж, не оминула проблема безробіття. Знайти роботу дуже важко. Тож жителі цієї поліської глибинки мріють, аби їхнє село приглянулось якомусь інвестору, і він міг би вкласти свої кошти у будівництво виробництва, де були б робочі місця для місцевого люду. Початок цьому поклали «Голден Керн», «Діброва Фармз», «Дубровицяагро», які обробляють орендовані в селян паї та землі запасу, а також «Західагроінвест» (директор Максим Разкевич), яке займається ягідництвом. В Орв’яниці підприємство посадило 13 гектарів малини, готує під ягідники ще  30 гектарів.

— Як і в інших поліських селах, в Орв’яниці люди утримують у своїх господарствах 76 корів, є ще майже двадцять коней, яких раніше було набагато більше, — наводить цифри колишній сільський голова, а нині депутат Дубровицької міської ради Олег Білотіл. — Адже селяни останнім часом надають перевагу мотоблокам для обробітку землі чи тракторам. В Орв’яниці також тримають овець та кіз, майже кожен годує свиней, бо ж як на Поліссі без сала. Щодо домашньої птиці, то її в селі якраз чимало: кури, індики, а також качки та гуси на численних водоймах, що оточують село.

Оскільки тут протікає річка Горинь і багато водойм, то дуже розвинена риболовля — чимало рибалок, цього місцеві хлопчики вчаться змалечку.

Сподіваються на народного депутата Віктора М’ялика

Орв’яниця розбудовується. Адже тут побутові умови, не гірші, ніж у місті. Водогін, природний газ... Щоправда, і тут люди обурюються останнім непосильним підвищенням цін на електроенергію, зняттям пільгових 100 кіловатів, а також подорожчанням газу. Тож дехто радіє, що, газифікуючи домівки, встановлюючи газові колонки та котли, все-таки передбачливо залишив грубки.

Люди доручили своїм депутатам від їхнього імені звернутися до Президента, як гаранта Конституції, уряду, Верховної Ради з вимогою скасувати підвищення цін на енергоносії, газ і повернути їх до попереднього рівня. Адже такі оплати багатьом поліщукам не по кишені через низькі доходи і зубожіння більшості за останні кілька років. Депутати Дубровицької міської ради дослухались до думки мешканців не лише Орв’яниці, а й інших населених пунктів територіальної громади, і прийняли таке звернення.

Сподіваються люди і на допомогу народного депутата України Віктора М’ялика. Просили через газету передати їхні прохання і «SOS!» про допомогу.

Щоправда, такої допомоги потребує не Орв’яниця (її газифіковано давно), а сусідні села Соломіївка і Кураш. Місцеві мешканці за власні кошти (вклали на той час по тисячі доларів з кожного двору) побудували вуличні газові мережі, але газ їм так і не підвели. Куди тільки не зверталися люди — і до трьох голів Рівненської ОДА, які змінювали один одного, народних депутатів, Президентів Петра Порошенка і Володимира Зеленського, Кабміну.

Людей скеровували в ОДА. А толку й досі немає — проблема з газифікацією задавнилась. Люди сподіваються на допомогу народного депутата України Віктора М’ялика, який, чули, багато робить корисного для мешканців свого округу. «То, може, й нам підсобить», — з надією кажуть люди.

Про школу

В Орв’яниці школа велика, потужна, у 2019 році визнана найкращою сільською школою на Рівненщині. У цьому заслуга всього педагогічного колективу на чолі з директором Аллою Буткевич. Є в школі і краєзнавчий музей села, яким опікується вчителька Тетяна Галушко (на знімку).

Вона — поет, краєзнавець, збирає старожитності для музею. Пише історію села.

Є в селі й добротний дитсадок на чотири групи, бо в Орв’яниці чимало багатодітних сімей. П’ятеро дітей, скажімо, виховує подружжя Роман і Ольга Білотіл, четверо — Юрій і Тетяна Деркач. Глави цих сімей — учасники бойових дій на сході країни.

Тягнуться люди і у місцевий Будинок культури, де завідувачкою Олена Чернецька. Вона вміє організувати змістовне дозвілля і для дорослих, і для малечі. Щоправда, через карантинні обмеження змушена по-іншому організовувати роботу закладу. А влітку при клубі діє літній дитячий табір. Три тижні діти тут вивчають історію рідного краю, обряди, звичаї, пробують себе в народних ремеслах.

У селі є Свято-Троїцька церква, Дім молитви, дві бібліотеки, ФАП, де завідувачкою Лариса Мельник.

Не ховалися за спини

Особливість Орв’яниці та, що тут патріотизм, любов до своєї країни виявляють не на словах, а на ділі. Колишній сільський голова, а нині депутат Дубровицької міської ради Олег Білотіл розповів — щойно на сході стало неспокійно, чимало чоловіків із сіл їхньої колишньої сільради, зокрема з Орв’яниці, виявили бажання захищати мир і спокій. 44 місцеві мешканці колишньої сільради брали участь в АТО, зокрема 27 — з Орв’яниці. На щастя, всі повернулися додому.

Олег Білотіл розповів про сім’ю Єрмейчуків. Її глава Василь Васильович свого часу воював в Афганістані, а ось його сини — Олександр та Роман — боронили мир на сході країни, вони мають статус учасників бойових дій.

Можна лише здогадуватись, скількох недоспаних ночей коштувало все це їхній матері Олені Романівні, яка терпляче чекала на повернення синів.

Усі гідно виконали свій священний обов’язок перед батьківщиною, зокрема, Олександр Дульський, Іван Потерайко, Олександр Параниця, Андрій Буткевич, Володимир Салівонов. Їх поважають у селі. Нині на сході проходять службу за контрактом троє мешканців Орв’яниці.

Рівненська область.

Фото надано автором.