З 1 січня 2021 року видатки на функціонування комунального некомерційного підприємства «Катеринопільська багатопрофільна лікарня» (на знімку) згідно з Бюджетним кодексом України повинні здійснюватися коштом територіальних громад. Національна служба здоров’я України фінансуватиме лише оплату праці медиків вторинної ланки з нарахуваннями.

Перед керівництвом Катеринопільської громади постало непросте питання: як зберегти медичний заклад, який обслуговував «до реформи» цілий район. Зі створенням на території колишнього адміністративного району трьох ОТГ — у самому Катеринополі, в селищі Єрки та в селі Мокра Калигірка — потрібне співфінансування лікарні. Одна Катеринопільська громада не спроможна її утримувати. Тому ухвалили рішення: звернутися по допомогу до керівництва Єрківської та Мокрокалигірської громад, мешканці яких теж обслуговуються катеринопільською вторинкою. Утім, коли в Катеринополі скликали чергове засідання з приводу фінансування вторинки, на нього не прибули представники з Єрок та Мокрої Калигірки...

Тим часом у колишньому райцентрі дійшли висновку, що на реалізацію програми розвитку КНП «Катеринопільська багатопрофільна лікарня» в 2021 році лише на основні витрати потрібно 4 мільйони 700 тисяч гривень. Відповідно до розрахунку витрат на одну особу з урахуванням кількості наявного населення у громадах запропонували такий обсяг субвенцій: 2 мільйони 688 тисяч гривень з бюджету Катеринопільської громади, де мешкають майже 14 тисяч осіб; з бюджету Єрківської ОТГ, де проживають понад 5 тисяч мешканців, — 1 мільйон 6 тисяч гривень і 1 мільйон 5 тисяч гривень із бюджету Мокрокалигірської ОТГ, де також налічується майже 5 тисяч мешканців.

Згодом з’явилася інформація, що на даний час із бюджету Катеринопільської громади вже виділено 2 мільйони 500 тисяч гривень, Мокрокалигірської — 200 тисяч гривень, а Єрківська громада у своєму бюджеті на 2021 рік не передбачила жодної гривні на такі цілі.

Ми поцікавилась у голови Єрківської ОТГ Леоніда Польового, чи збирається його громада брати участь у фінансуванні катеринопільської вторинки.

«Я ще не знаю, як буде, — відповів посадовець. — Та все-таки, мабуть, на Звенигородський район треба орієнтуватись. До мене ще ніхто офіційно не звертався. Тому конкретно не можу відповісти».

На противагу своєму голові, котрий, по суті, уникнув відповіді про співфінансування, чимало мешканців Єрків активно виступають за збереження й підтримку катеринопільської вторинки. «Нам до Катеринополя легше й простіше добиратися в разі потреби. Ми вже знаємо там лікарів. Кому ми в тій Звенигородці потрібні? Туди ж хворі із семи колишніх ліквідованих районів їхатимуть! Це хіба в довжелезній черзі постояти, а до лікаря так і не потрапити!»
Дехто зауважує, що у складних випадках вони, звісно, зверталися б до Звенигородської районної лікарні, яка стає опорною для цілого округу, а просте планове лікування їм зручніше проходити в Катеринополі.

«Я взагалі не розумію логіки катеринопільських чиновників, — коментує ситуацію один із місцевих фермерів. — Коли робоча група Черкаської ОДА наприкінці 2019 року внесла пропозицію об’єднати майбутню Катеринопільську та Єрківську ОТГ, зваживши на економічні показники регіону, колишній голова РДА Володимир Коваленко, а нині очільник Катеринопільської громади разом із тодішнім головою райради Віталієм Веретою зібрали сільських голів і без консультацій із громадськістю переважною більшістю присутніх вирішили будувати Катеринопільську ОТГ окремо від заможних Єрок. Якби тоді дослухалися до рекомендацій ОДА, сьогодні не довелося б просити гроші на вторинку і думати про те, що «лише коштом Катеринопільської громади утримати лікарню аж ніяк не вдасться». Боюся, що за лікарнею постане питання про утримання пожежного, поліцейського відділків та інших служб. Боляче спостерігати, як колись успішна Катеринопільщина через недолугість «керманичів» перетворюється на безперспективний хутір із чималою армією чиновників».

Депутат обласної ради місцевий підприємець Олександр Коваленко, який опікується проблемами округу, визнав, що лікарня Звенигородського району не зможе в повному обсязі забезпечити надання медичної допомоги жителям громад Катеринопільщини, а тому пообіцяв спробувати розв’язати гордіїв вузол на обласному рівні.

Поза тим, варто зауважити, що збереження Катеринопільської лікарні — питання надважливе. Адже зруйнувати, закрити набагато легше, ніж зберегти або побудувати. Цей заклад нині не лише виконує покладені на нього функції, а й додаткові, дуже складні й затратні — лікує тяжких хворих із підозрою на коронавірусну інфекцію аж до моменту офіційного встановлення діагнозу COVID-19 та відправлення їх у спеціалізовані лікарні. При цьому медпрацівники не отримують належного у таких випадках фінансування та необхідного обладнання від держави! Чому? Офіційно лікарня не визначена як така, що може госпіталізувати пацієнтів із коронавірусною інфекцією...

Для більшості людей колишнього Катеринопільського району, особливо враховуючи сучасний рівень доріг і транспортного сполучення, «своя» лікарня — чи не єдина можливість своєчасно отримати фахову медичну допомогу. Недарма Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова, поділилася одна з фахівців Катеринопільської лікарні, звернулася до Конституційного Суду щодо звуження програми медичних гарантій. Омбудсман зазначила, що під час реформ децентралізації та адміністративно-територіального устрою спостерігається масове вивільнення із системи медпрацівників, ліквідація як первинної, так і вторинної ланки медицини. Тому Уповноважена й звернулася з оскарженням звуження прав людини до Конституційного Суду.

— Сподіваємося, — сказала лікарка, — що порушені Людмилою Денісовою питання будуть розв’язані на найвищому рівні. А ми тут, на місцях, також маємо обстоювати право лікаря на роботу, а пацієнта — на якісну медичну допомогу.

Фото з архіву авторів.