Учасники засідання прес-клубу на тему «Коли Житомирщина матиме свій національний природний парк?» Іван Хом’як, Ольга Яремченко, Олександр Орлов, Микола Семенюк (зліва направо).

Цю ідею підтримують Міністерство довкілля, Держлісагентство, «Житомироблагроліс», Житомирське обласне управління лісового та мисливського господарства, низка депутатів та посадовців. У відповідь на ініціативу місцевих громад та звернення Міндовкілля експерти ГО «Українське товариство охорони птахів» у рамках проекту «Полісся — дика природа без кордонів» обстежили територію і розробили пакет документів на створення національного природного парку: підготували клопотання та карту пропонованих меж парку.

Проте питання розміру й конфігурації майбутнього парку «Словечансько-Овруцький кряж» досі залишається невирішеним, що гальмує процес його створення. Хоча землекористувачі — ДП «Словечанське ЛГ», ДП «Овруцький спецлісгосп» та ДП «Словечанський ЛГ АПК» — на словах ідею парку підтримали, запропонована ними територія парку складається з більш ніж 70 окремих роз’єднаних маленьких ділянок, що створюватиме великі проблеми в управлінні та ефективності діяльності як національного природного парку, так і лісгоспів.

Перспективи і шляхи створення національного природного парку «Словечансько-Овруцький кряж» на Житомирщині обговорювалися на засіданні прес-клубу, яке нещодавно відбулося в обласному центрі. Про природну унікальність та цінність цієї території, переваги створення парку і поширені міфи й помилкові уявлення розповіли керівниця міжнародного проекту «Полісся — дика природа без кордонів», кандидатка біологічних наук Ольга Яремченко, заступник начальника управління екології та природних ресурсів Житомирської ОДА Микола Семенюк, старший науковий співробітник Поліського філіалу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації, експерт з ботанічних питань ГО «Українське товариство охорони птахів», кандидат біологічних наук Олександр Орлов, кандидат біологічних наук, доцент кафедри екології, природокористування та біології людини Житомирського державного університету імені Івана Франка Іван Хом’як.

За словами промовців, екологічні наслідки створення національного природного парку включатимуть, зокрема, забезпечення збереження унікальної природної системи — ландшафтів, геологічних формувань, палеозоології, археологічних пам’яток та біорізноманіття, а також забезпечення стабілізації водних артерій та якості води (оскільки на території кряжу знаходиться більше 20 витоків річок та понад 50 джерел), розвиток відновлювальних природніх процесів, пом’якшення проявів глобального потепління й екологізацію суспільства. Окрім того, серед очікуваних соціально-економічних наслідків існування парку експерти назвали створення нових робочих місць, розвиток екотуризму та екомаркетингу, зростання грантової підтримки, усунення розвитку яружно-балкової системи, а також забезпечення місцевого населення природними ресурсами, зокрема, збереження бортництва як унікального поліського традиційного промислу.

«Національний природний парк принципово відрізняється від природних заповідників, зокрема, Поліського. Якщо на території заповідника запроваджено суворі обмеження, то на більшій частині нацпарку активно розвивається туризм, традиційні промисли, дозволяються всі нешкідливі для довкілля види господарської діяльності. Це дозволяє парку активно заробляти і поповнювати свій бюджет, а також допомагає місцевим мешканцям заробляти у сталий спосіб», — наголошує Олександр Орлов.

Заповідна зона національного природного парку становитиме лише 10—20 % його території. На решті його земель знаходитимуться господарська та дві рекреаційні зони, відкриті для вільного відвідування, збирання грибів і ягід, розвитку екотуризму тощо. Створення національного природного парку не призведе до втрати доходів у місцевий бюджет, адже відповідно до законодавства національні парки сплачують місцевим громадам податок за землі, що перебувають у їхньому користуванні.

Украй важливо, що національний природний парк «Словечансько-Овруцький кряж» забезпечить збереження культури, традицій, автентики місцевого населення, яке надзвичайно сильно інтегроване в природу, а також слугуватиме потужним магнітом для туристів, інвестицій, капіталовкладень.

«Хочете захистити ваші ліси від захоплення і незаконної приватизації? — Тоді підтримуйте створення парку. Законодавство суворо забороняє дерибанити землі, включені до національного природного парку. При цьому люди, у тому числі місцеві мешканці, і надалі мають право користуватися багатствами своїх угідь — збирати ягоди, гриби, відпочивати на берегах водойм, ловити рибу. Хочете бачити поруч із своїм селом великий і справжній ліс, а не пеньки або чахлі плантації сосни?

— Підтримуйте створення парку. На території національного природного парку рубки лісу не заборонені, і за необхідності вони проводяться, але за природозберігаючими технологіями. Хочете, щоб на болоті були й далі ягоди, а торфовище не горіло? — Підтримуйте створення парку. Адже на території національного природного парку осушення боліт, які є водними сторожами Полісся, не дозволяється. Більш того, розробляється та впроваджується план заходів, направлений на відновлення та стале збереження змінених людською діяльністю природних територій», — пояснює Ольга Яремченко.

«Громади Житомирщини очікують, що чиновники прислухаються до думки виборців і погодять передачу під майбутній парк усіх потрібних для його успішної роботи територій. Вже час Житомирщині мати свій національний природний парк, скроєний за кращими світовими зразками, з оптимальною конфігурацією та функціональністю, щоб він слугував на користь природі і людям», — каже вона.

Додамо, що днями в Овруцькій міській раді відбулася робоча зустріч за участю заступника міністра Міндовкілля Олександра Краснолуцького, заступника голови Житомирської ОДА Віктора Градівського, народного депутата України Володимира Арешонкова, директорів лісгоспів, представників Держлісагентства та громадськості з питання створення національного природного парку на території Словечансько-Овруцького кряжу.

Під час жвавої дискусії заступник міністра запропонував лісовим господарствам у двотижневий термін ще раз вивчити й узгодити території, можливі для передачі майбутньому парку.

Фото автора.

Житомирська область.